Фундамент і підземелля першого кафедрального костелу Луцька законсервують до наступного року

Фундамент і підземелля першого кафедрального костелу Святої Трійці, які археологи розкопали напередодні, законсервують до наступного року, — розповів Суспільному вікарій Кафедрального собору Святих апостолів Петра і Павла Роман Власюк.

Археологічні роботи будуть припиненні, поки на них шукатимуть фінансування, — каже священник Роман Власюк. Додає: археологічні дослідження на вулиці Кафедральній, 17-19 ініціювала Луцька дієцезія Римсько-католицької церкви в Україні. Територію планували облагородити.

Про те, що тут раніше був храм – знали, про підземелля — здогадувалися, тому запросили археологів на розкопки, — розповідає отець Роман Власюк.

Дзвіниця, яка знаходиться навпроти костелу Петра і Павла, належить не до нього. Вона залишилася від Кафедрального собору Святої Трійці, археологічні розкопки якого нині тривають, — розповідає археолог Віктор Баюк. Він припускає, що при будівництві костелу Петра і Павла будівельники та архітектори орієнтувалися на аналог, який на середину XVII століття ще існував — кафедральний собор Святої Трійці.

Краєзнавець Сергій Годлевський каже, що ймовірно, новознайдені підземелля з’єднані з підземеллями костелу, а костел із підземеллями єзуїтської колегіати, а це вже протяжністю — тисяча метрів. З його слів, таким чином, Луцьк може стати родзинкою Західної України з найдовшими підземеллями.

6 листопада, знахідку будуть консервувати. Для подальшого її вивчення потрібні гроші, їх наразі немає, — каже Віктор Баюк.

Вікарій Кафедрального собору Святих апостолів Петра і Павла Роман Власюк додає, що у релігійній громаді шукатимуть фінансування, аби навесні повернутися до розкопок та реставрації знахідки.

Нагадаємо:

• 4 листопада археологи відшукали фундамент і підземелля першого кафедрального костелу Луцька.
• Піч час розкопок археологам вдалось знайти фундамент круглої башти Кафедрального собору Святої Трійці, її північну стінку, яка прямувала до Луцького замку, також нововідкриті та невідомі раніше підземелля під вівтарною частиною.
• Першу дерев'яну святиню вже як Кафедральний собор звів Великий Литовський князь Вітовт у 1427 році. Мурований храм правдоподібно був збудований Луцьким єпископом Юрієм Фальчевським у 1545 році. У ХІХ столітті Тадеуш Стецький назвав споруду "матір’ю костелів на Русі".
• У серпні цього року завершилися археологічні та будівельні роботи у нововідкритих підземеллях вежі Чарторийських та підземеллі Колегіуму єзуїтів, які утворили єдиний комплекс. Археологи винесли понад 400 кубів ґрунту, будівельного та побутового сміття й археологічного матеріалу понад 1 000 зразків.
• У жовтні 2021-го в Луцьку під час досліджень північного муру колишнього монастиря шариток на вулиці Кафедральній науковці відшукали 300 одиниць археологічних знахідок.