Під час Генеральної асамблеї Федерації католицьких університетів Європи ректор УКУ проінформував її учасників про загострену увагу, яку проявляє останнім часом до університету Служба безпеки України (СБУ).
Крім цього,
"Ми переконані, що Український Католицький Університет, який динамічно розвивається в умовах громадянської свободи в незалежній Україні після десятиліть переслідувань вільного інтелектуального життя, культури і релігії в радянські часи, робить важливий внесок у гуманізацію суспільства своїм навчанням, науковою працею, громадянським служінням та свідченням у публічному просторі. FUCE висловлює свою глибоку вдячність УКУ за гостинність, а також свою повну підтримку постійному зростанню й добробутові першого і єдиного католицького університету на території колишнього Радянського Союзу", - йдеться у комюніке.
Автори документа також висловили радість з приводу того, що в Україні богослов'я визнали науковою дисципліною. "Це рішення стосовно богослов’я є важливим кроком у виправленні несправедливостей тоталітарного минулого. Воно є також позитивним засобом проти «вимивання мізків», яке негативно впливає на Україну", - йдеться у документі.
Проте католицький університет в Україні потребує належної підтримки. «Лише для порівняння, можна навести такі цифри: в Ливані, де є близько 4 млн християн усіх конфесій, діє 6 католицьких університетів. Усі вони, в більшій чи меншій мірі, мають фінансову підтримку держави. В Україні ж, та й загалом на території усього колишнього Радянського Союзу, на 290 млн населення, з яких більшість в той чи інший спосіб декларують свою християнську належність, є лише один», — наголосила Олена Джеджора.
За її словами, загалом Федерація католицьких університетів Європи ставить перед собою академічно-навчально-формаційну мету, створення мережі, яка дозволяє мати добрий контакт. Серед європейських університетів вона має близько 50 зареєстрованих членів. Асамблеї відбуваються щорічно, окрім того, двічі на рік відбуваються зустрічі Надзірної ради. Також в рамках асамблеї працюють тематичні групи, які займаються чи філософськими, чи міжнародними проектами. Асамблея також має свою власну стипендій ну програму студентської підтримки, яка виникла 2 роки тому. Головний акцент у програмі ставлять на тих студентів Європи, які не можуть користуватися програмою Еразмус, це українські студенти, студенти Ливану та Папських університетів в Італії.
«Проте на асамблеї, що відбулася у Львові, ми, напевне, вперше відчули, що Асоціація розуміє потребу спільної підтримки, захисту слабших, уражених партнерів. І от ініціатива Асамблеї звернутися з листом до міністра освіти України – це щось безпрецедентне, чого ніколи не було раніше», — відзначила Олена Джеджора.