"Їх дуже багато. Всіх не бачимо, але кілька можу назвати", - такою була відповідь Патріарха Святослава на запитання журналіста "Тижня" про виклики для Церкви після перемоги. Глава УГКЦ назвав ці виклики у контексті російської агресії і післявоєнного розвитку України.
Джерело: Тиждень
"Якщо після закінчення війни ми не будемо розбудовувати демократичні інституції, якщо не будуть діяти незалежні суди як окрема гілка влади, якщо в нас не буде справжнього парламентаризму, який справді представлятиме інтереси народу з усією різношерстістю його політичних уподобань, якщо виконавча влада не буде справді владою, а не інструментом у руках якогось керівника, що тільки смикає за ниточки, тоді, думаю, ми швидко втратимо підтримку наших партнерів, які сьогодні нам так активно допомагають. Тобто сьогодні ведеться боротьба за демократію, і ми за будь-яку ціну повинні її виграти... Ми мусимо брати відповідальність за свою державу особисто. Це ми повинні дбати про можливість вільних і справедливих виборів, це ми мусимо мати можливість змінювати владу, якщо буде потреба. Отож функціонування демократичних інституцій справді вільної держави — це й буде те спільне завдання, яке ми маємо виконати як народ після війни... Функціонування демократичних інституцій справді вільної держави — це й буде те спільне завдання, яке ми маємо виконати як народ після війни", - каже Глава УГКЦ.
Ще одним викликом Патріарх Святослав назвав те, що ті, хто при владі, завжди матимуть приховане бажання бути при владі вічно. І це теж може бути викликом: "Ми сьогодні вдячні і президентові, і нашій владі, що вони справді дуже вправно взяли в руки справу оборони України, дякувати Богу. Але коли ми виграємо цю війну, після закінчення воєнного стану мусимо справді розбудовувати нашу Україну як країну розвинутої демократії".
За словами Глави УГКЦ, лікування ран війни - це ще один виклик: "Ми — дуже зранений народ і до кінця не усвідомлюємо глибини цих ран. Тому лікування ран війни — головний пункт нашого душпастирського загальноцерковного плану, який ми прийняли на період до 2030 року. Так стається, що під час війни, коли ми всі чуємо себе в небезпеці, Збройні сили України перетворюються майже на ідола. Кажемо: «Вірю в ЗСУ». Супер! Ми мусимо підтримувати Збройні сили й надалі. Але коли війна закінчиться, на жаль, історія показує, що цих героїв, цих інвалідів війни дуже швидко забувають. У кращому випадку згадуватимуть раз у рік у День перемоги і вручатимуть квіти. А як вони житимуть щодня? Як даватимуть собі раду із власними ранами, не тільки тілесним? Ось питання. Лікування ран війни стане величезним завданням цілого суспільства, держави й Церкви".
Чеиверте, на що звертає увагу Глава УГКЦ - це захист унікальності, гідності української сім’ї, що має стати частиною державної політики й перебувати в центрі уваги суспільства, бо якщо цього не відбудеться, тод все суспільство буде дуже хворе:
"Коли ця базова клітина суспільства не буде здоровою, не матиме можливості бути захищеною, якщо не створюватимуться нові здорові повноцінні сім’ї, то ми так легко не зможемо вийти з тої рани, у яку нас впровадила ця війна. Як сьогодні ми кажемо: «Вірю в ЗСУ», щоб перемогти у війні, так після її закінчення мусимо сказати: «Вірю в українську родину»", - резюмував Патріарх Святослав.