Патріарх УГКЦ Святослав (Шевчук) висловив сподівання, що Українська Греко-Католицька Церква та Католицька Церква у Польщі й надалі відіграють провідну роль у процесі українсько-польського примирення.
Про це першоєрарх сказав у інтерв’ю КАІ.
Патріарх зазначив, що на початку Великого Посту єпископи УГКЦ оприлюднили своє послання з нагоди річниці «Волинської трагедії»
«Це послання було скероване до вірних Греко-Католицької Церкви і надіюсь, що воно відіграє важливу роль. Його було зачитано в наших церквах на початку Великого Посту, в неділю, яка носить назву Неділя Прощення. Воно нагадує, що в період посту ми не можемо просити Бога вибачити наші гріхи, якщо ми не є в стані просити ближніх вибачити гріхи чи провини, які ми вчинили супроти них», - сказав він.
Глава УГКЦ зазначив, що обидва народи мали важку історію, яку вже неможливо змінити. Проте українці і поляки можуть разом будувати майбутнє.
«Примирення, задеклароване Церквами, має дійти до свідомості, совісті і до серця кожного українця і кожного поляка. Над цим треба працювати», - підкресли він.
На запитання, чи погоджується він, що на Волині у 1943 році відбулися етнічні чистки поляків, Патріарх Святослав відповів ствердно. Водночас він шкодує, що греко-католики та римо-католики України так і не спромоглися укласти спільного звернення з приводу Волинської трагедії.
«Так. І це було сказано у нашому листі. Ми називаємо речі їхніми іменами, - сказав Глава УГКЦ. - Мені дуже шкода, що не дійшло до оголошення спільного листа".
Патріарх Святослав (Шевчук) пояснив, що торік восени єпископат Римо-Католицької Церкви і УГКЦ прийняв рішення підготувати послання щодо Волинської трагедії. Спільний текст уклали на початок року, однак він потребував доопрацювання.
«Ми запропонували формулювання: «Ми прощаємо і просимо прощення». Однак Архиєпископ Moкшицький не погодився з цим і запропонував формулювання: «Перепрошуємо і просимо вибачення». Результатом такого формулювання було би одностороннє вибачення від українців, незважаючи на те, що поляки також мають деякі провини щодо нас», - сказав Глава УГКЦ.
За його словами, на таке формулювання українська сторона ніколи не погодиться.
«До того ж, формулювання, що запропонували ми, не є нашого авторства, а тільки цитата з листа польських єпископів до німецького єпископату від 1965 року. І таке ж формулювання було підтверджено у спільному листі від Української Греко-Католицької Церкви і польської Римо-Католицької 2005 року. Запропонована Архиєпископом Moкшицьким зміна перевищує мою компетенцію. У лютому у нас була зустріч Синоду, де він виклав своє прохання, але воно не знайшло схвалення», - додав він.
«Особисто я переконаний, що як представники Церков лише в цей спосіб ми можемо говорити про трагічні події, а історики повинні ретельно зайнятися деталями, серед яких і підрахунок жертв з кожного боку. Це не завдання єпископів, але істориків», - підкреслив першоєрарх.
Довідка:
Волинська трагедія – обопільні етнічні чистки українського і польського населення, здійснені Українською Повстанською aрмією та польською Армією Крайовою за участю польських батальйонів шуцманшафту та радянських партизанів у 1943 році під час Другої світової війни на Волині.
Є частиною масштабного польсько-українського міжетнічного конфлікту 1940-х років. Існують різні версії подій на Волині, внаслідок яких загинули десятки тисяч поляків та тисячі українців. В Польщі існує доволі потужний правий "кресовий рух", який використовує події 1940-х для зображення українців як різунів і паліїв.
Нещодавно в Любліні польські історики обговорювали Волинську трагедію без участі українців. Керівник Інституту національної пам'яті Польщі в односторонньому порядку покладає провину за українсько-польський міжетнічний конфлікт 1940-х на українців, називаючи трагедію "різаниною" і "геноцидом".