Глава УГКЦ пояснив, чому УГКЦ іде на схід і прагне дієвої єдності з православними

На переконання Патріарха Святослава, екуменізм немає нічого спільного з прозелітизмом.

Глава УГКЦ виданню www.kommersant.ru розповів про прагнення УГКЦ мати євхаристійну єдність з православними братами та пояснив різницю між екуменізмом і прозелітизмом. Патріарх Святослав також констатував, що УГКЦ сьогодні не є регіональною Церквою, а присутня там, де є її вірні, а вони є всюди.

«Дякувати Богу, ми вже є громадянами однієї країни! Проте ми прагнемо євхаристійної єдності. Сьогодні екуменічний рух, що народився внаслідок Другого Ватиканського Собору, є загальним рухом. І ті відносини, які формуються в Україні, впливають не тільки на нашу державу і Росію, а й на зближення в глобальному масштабі. Саме тому покійний Папа Іван Павло II називав Україну "лабораторією екуменізму», - сказав Глава УГКЦ.

На переконання Патріарха Святослава, екуменізм немає нічого спільного з прозелітизмом. Про прозелітизм можна говорити тоді, коли одна Церква прагне відколоти частину іншої і в такий спосіб збільшити кількість своїх вірних. «Такий тип зближення Церков ми засуджуємо», – зазначив Глава УГКЦ.

За словами Предстоятеля УГКЦ, сьогодні в Україні є значна частина суспільства, до якої взагалі не доторкнулося світло Євангелія. «По суті, це язичники, подібні до тих, які досі є в Африці чи в джунглях Латинської Америки, і вони живуть поруч з нами. Сьогодні ми – і католики, і православні – повинні думати не тільки про те, що відбувається всередині наших Церков. Ми маємо подбати і про спасіння душ тих, хто поряд, але поки не ідентифікував себе з жодною Церквою», – пояснив він.

На думку Блаженнішого Святослава, таке місіонерське завдання має і РПЦ, і РКЦ, і УГКЦ: «Ми сьогодні відкриваємо шлях до пізнання Євангелія тим, хто ще не належить до жодної конфесії. У цьому я бачу стратегічний альянс між нами, про який говорив владика Іларіон щодо Європи взагалі». Глава УГКЦ переконаний, що коли Церкви об'єднаються в дії, це допоможе їм краще пізнати одне одного і тоді, можливо, досягти спілкування в Таїнствах.

«Так історично склалося, що наші віруючі через сталінську політику з'явилися скрізь, зокрема і в Росії. Політика депортації призвела до того, що сільське населення, яке зберігало вірність УГКЦ, опинялося в Донецькій області, на Півдні України, навіть на Алтаї і Далекому Сході. Радянська політика депортації спричинила те, що ми сьогодні не регіональна Церква: ми присутні скрізь, у тому числі і в Києві. І ми не мислимо свого майбутнього без єдності з православними братами», – сказав Глава УГКЦ.