Глава УГКЦ пояснив, що згідно із законодавством Католицької Церкви, Патріархати встановлюються Вселенським собором, але якщо його немає і не передбачається найближчим часом, тоді цю функцію здійснює Єпископ Риму – Папа Римський.
«Ми робимо ті заходи, які потрібні, бо, бачите, це не є така чисто адміністративна справа. Це є питання певного розвитку і УГКЦ в цьому напрямі працює, щоби наші люди розуміли, чому потрібен патріархат. Це забезпечення внутрішньої єдності Церкви. Як я вже казав, ми маємо вірних не лише в Україні, а по цілому світі, навіть в Азії зараз починаємо відкривати наші громади. Мусимо забезпечити душпастирське служіння, виховати тих людей у почутті потреби внутрішньої єдності. Патріарх є батьком. В цій постаті об’єднується Церква. І Патріарх є символом тої єдності. Ми мусимо виховувати нарід в тому дусі. Були часи, коли Україна ще не була вільна і деякі люди сумнівались, чи нам то потрібно – Патріархат. Сьогодні, Богу дякувати, втішаємось вже свободою та незалежністю. Є своя держава, є місце для тої єдності, для всіх, де б ми не були», – сказав Глава УГКЦ.
На запитання, чи планує УГКЦ піднімати питання про повернення їй власності, Патріарх Любомир акцентував а тому, що ця Церква претендує на те майно, що належало їй принаймні до 1939 року.
«В ті часи кожна парафія на селі мала якусь земельну ділянку, з якої священик утримував себе. Ми би були раді, щоб нам це майно повернули. Ми мали будинки, школи, монастирі, які належали до церкви і які держава забрала. Сьогодні повертають культові будинки, і то не всі. Є ще багато іншого, що давало можливість церкві сповнювати служіння. Наприклад, школи, преса, потребують багато грошей. Мусимо збирати гроші, а значить - це стає тягарем для членів нашої церкви. Маючи майно, що нам належало, було би простіше нам оплатити ці різні додаткові видатки. Так що ми маємо претензії і висуваємо їх нашій державі. Стараємось докладно надати інформацію про те, що нам належало. Ми не хочемо нічого нового, нічого, що не було наше», – наголосив Глава УГКЦ.