"Глава УГКЦ вперше показав Лесю Українку як релігійну мислительку», - Оксана Забужко на презентації книжки «Апокриф»

18.06.2020, 11:17
Культура
Презентація книги «Апокриф» Лесі Українки «Чотири розмови про Лесю Українку» - фото 1
Презентація книги «Апокриф» Лесі Українки «Чотири розмови про Лесю Українку»
Джерело фото: УГКЦ
Презентація книги «Апокриф» Лесі Українки «Чотири розмови про Лесю Українку» за участю Блаженнішого Святослава та Оксани Забужко відбулася 16 червня  в прямому ефірі «Живого телебачення», а також за допомогою Zoom-конференції.

Джерело: УГКЦ

Предстоятель УГКЦ Блаженніший Святослав і письменниця Оксана Забужко зустрілися, щоб обмінятися думками про твори Лесі Українки на сюжети з євангельської та ранньохристиянської історії.

Пропоноване видання містить записи чотирьох таких розмов, а також аналізовані тексти Лесі Українки в авторській редакції.

Книжка очікується з друку після 30 червня.

Оксана Забужко на презенації зауважила, що останні 12 років творчості Лесі Українки ознаменувалися пошуком своєї Церкви, драматичними і навіть конфліктними стосунками з християнством. Шлях поетеси в цій тематиці починається з драматичної поеми «Одержима».

«У Блаженнішого Святослава блискучий літературний смак, художнє відчуття. Він зробив те, чого літературознавці раніше зробити не могли: він показав Лесю Українку як релігійну мислительку», – сказала вона.

У своєму слові Глава з жалем констатував, що українці не знають своєї культури, не знають Лесі Українки. Ця презентація – це ще одна спроба привернути увагу українців до великої доньки нашого народу. Ще одне заохочення, каже Блаженніший Святослав, – прочитати її твори, зробити їх живими й актуальними у сучасних обставинах.

«У нашій розмові ми намагалися допомогти читачеві зрозуміти християнські образи Лесі Українки. Позаяк вона жила і писала в контексті християнського світогляду. Леся Українка використовувала образи раннього християнства. Таким чином вона несла нам свого духа. Я намагався допомогти сучасному читачеві, який, можливо, не володіє християнськими смислами, зрозуміти, що хоче сказати Леся Українка», – пояснив Блаженніший Святослав.

Я б хотів, каже Предстоятель УГКЦ, щоб ми намагалися відчитати через образну драматургію Лесі Українки її послання сучасним українцям. На його думку, Леся жила і мислила постулатами християнської віри.

Свою назву книга отримала з поеми «Що дасть нам силу?» з підзаголовком «Апокриф». На переконання Блаженнішого Святослава, ця поема може бути підсумком всієї розмови співавторів про Лесю Українку.

Головний герой поеми – убогий тесля, який втрачає зміст життя, повагу до себе і силу. Події відбуваються напередодні свята.

«На питання, звідки нам взяти силу, Леся Українка відповідає: із сили любові», – каже Блаженніший Святослав. І пояснює, що хрест у християнському сенсі – це символ любові. Ба більше, хрест – це символ Божої любові до людей.

«У тих обставинах, коли тесля бачить засудженого на розп’яття, він починає віднаходити сенс, кажучи: такий важкий хрест, бо я його погано зробив. Своїм жестом він намагається надолужити той біль, якого він завдав. Уявіть: 1903 рік, коли вся Російська імперія готується до революції, Леся Українка каже, що робітник бере на плечі не червоне знамено, а хрест, – і в нього звідкись з’являється сила», – додає він.

«Леся Українка взяла євангельську історію, щоб перетворити її на своє послання, свій маніфест. Через поему вона показує нам, як знайти сенс свята, віднайшовши його через любов. Надіюся, що це послання буде сьогодні посланням до кожного українця, який через коронавірус втрачає сенс. Нехай свято прийде до нашого українського Єрусалиму», – підсумував Блаженніший Святослав.

До презентації через Zoom долучилися двоє експертів: Олена Гусейнова, письменниця, журналістка, радіоведуча, та Віктор Єленський, релігієзнавець, публіцист, доктор філософських наук.

Передзамовлення доступне за посиланням.