Голова Всеукраїнського Союзу церков Євангельських християн баптистів Валерій Антонюк відверто звернувся до служителів слов’янських євангельських церков у Росії, Білорусі, країнах Середньої Азії, на Кавказі та до тих, хто за останні 30 років переселився на американський континент. Він дорікнув за мовчання щодо жахливих подій в Україні та закликав стати сіллю для світу і світлом на вершині гори й не ганьбити честь служителів Ісуса Христа.
Антонюк зазначив, що «миротворці» з Росії прийшли врятувати Україну від нацистів, але вони замість миру та порядку знищують міста, стирають із лиця землі села, грабують і ґвалтують.
Він нагадав часи СРСР, коли церква мала силу протистояти й перемагати, розрізняючи Божу істину від брехні диявола. Але коли прийшла свобода, відбулося щось трагічне: люди стали дивитися телевізор, Інтернет і багато служителів загубили здібність розрізняти нечестиві плани сатани. Християни раніше не вірили Сталіну і Хрущову, але нині повірили «новому захиснику» – Путіну.
У християн з’явилася ще одна «Біблія» – російські телеканали. Вже нове покоління свободи повторює розповіді пропагандистів «святого русского міра». Біблія стала більше ритуальною книгою під час зібрання. А в цей час «захисник християнства» вирішив повернути позавчорашній день – відродити імперію зла, Радянський Союз.
Звертаючись до служителів слов’янських євангельських церков, пастор звернув увагу на їхнє мовчання – стратегію, яку обрали багато хто, коли сьогодні виють сирени у Києві та в Рівному, летять ракети на Ізюм, Миколаїв чи Житомир. Релігійні лідери мовчать, коли треба підняти голос і сказати, що відбувається в Україні, дати оцінку беззаконним діям слуг пекла.
Про війну говорять багато людей: інтелігенція в Росії, студенти з плакатами «Ні війні!», президенти й парламенти, мільйони християн по всьому світу. Але багато хто зі служителів з-за кордону мовчать. Інколи щось несміливо шепнуть про мир у всьому світі, йдучи від гострих питань і знову тиша.
Ті, хто, здавалося б, так переконливо проповідував, докоряв, ревнував про чистоту та благочестя в Церкві Христової розписуються у своєму духовному безсиллі. В такі часи говорити правду страшно. Навіть молитися за Україну не всі можуть сьогодні.
Голова ЄХБ України також запитав: де сьогоднішні Німеллери та Бонхеффери у церквах? Де Божі пастори, які чітко агресію назвуть агресією, анексію – крадіжкою, а президентів, які розв’язують кровопролитні війни – злочинцями.
Голова Союзу ЄХБ України сказав, що багато хто вірили диявольській пропаганді, коли ділили Молдову і захоплювали Придністров’я, коли бомбили Грузію й окупували Абхазію, коли війська Росії анексували Крим, коли російська армія увійшла на Донбас, що націоналістична влада в Україні бомбить свій народ. Вірять і зараз, що це не війна, а «воєнна операція» по демілітаризації та денацифікації України. Багато хто з християн та їх пасторів, на жаль, сьогодні вірять більше «новій Біблії» – російському телевізору, ніж свідоцтвам братів та сестер по вірі.
Проте у своїй промові служитель наголосив, що ще прийде прозріння. Україна сьогодні страждає і платить ціну. Але це не стільки «за», а «для чогось»: для продовження свободи, проповіді Євангелія не тільки у нас, але й в Росії, Білорусії, Середній Азії, на Кавказі, інших країнах, де немає цієї свободи. Бог дасть свободу для проповіді й поширення Свого Царства багатьом країнам через пролиту кров у цій війні.
Також Валерій Антонюк зазначив, що християни моляться за служителів в ці часи їх тривалої мовчазної паузи. Та закликав стати сіллю для світу і світлом на вершині гори, а також не ганьбити честь християнського мундира, честь служителів Ісуса Христа.
Християни вдячні Господу, що сьогодні набагато більше тих, хто все давно зрозумів, вдячні всім, хто стоїть в одному ряду проти армії диявола.
Віруючі люди України відчувають підтримку спільноти християн з-за кордону і приймають допомогу від них.
Церква в Україні молиться і діє. Християни ведуть передусім духовну війну проти підступів армії демонів, і віруючі міцно вірять – Господь переможе, підкреслив голова Союзу.