Про це йдеться у його заяві-зверненні "Як сім'я будемо солідарні з братами і сестрами, що страждають від війни" на підтримку католиків, які перебувають в окупації та вимушених переселенців.
У документі, зокрема, сказано: «Хочу попросити всіх католиків України ‒ і східного, і латинського обрядів ‒ солідаризуватися з братами і сестрами, які залишилися на окупованій території. Їх не варто сприймати за другий сорт ‒ ані як громадян, ані як християн. Їм важче за нас відвідувати в храмі Літургію, через комендантські години вони не можуть організовувати вечірніх та нічних молебнів. Тому наша молитовна і будь-яка інша солідарність може стати величезною підтримкою для них.
Солідарність усіх католиків має стати силою, що відновить Церкву, об’єднає її. І вже зараз я бачу, як римо-католицькі та греко-католицькі священики підтримують і допомагають один одному, спільна біда нас іще дужче зближує, цементує, і в цьому є позитивний аспект війни.
Дивлюся на цих людей, чую їхні молитви і сльози, знаю, як складно їм дістатися на Святу Літургію, але все одно вони присутні у храмі, бо саме Церква – їхня єдина сім’я і місце розради. Я сподіваюся, що Господь погляне насамперед в їхні серця і нагородить їхню надію великим святом свободи, що вони її так прагнуть».
Єпископ РКЦ також говорить у заяві-зверненні про сімей, що виїхали з окупованих територій: «Вони нікому не потрібні, ніхто не може їм допомогти, у них немає дому, роботи, захисту, розуміння свого майбутнього. І хоча вони живуть у вільній частині України, держава не може їм нічого запропонувати. І це теж завдання – як влади, так і кожного з нас – потурбуватися про них. Адже коли ми в кінці 2016 року побачили е-декларації, стало очевидно, що грошей в Україні багато. І якби було більше солідарності, розуміння, то самі українці могли би забезпечити всіх тих, хто так сильно сьогодні потребує допомоги».
Як наголошує Ян Собіло, Папа Франциск «показав нам приклад, коли звернув увагу всього світу на війну на сході України. Але це завдання насамперед для всіх нас – подбати про добробут нашої України, а не сподіватися на саму лише гуманітарну допомогу від Папи. Кожному слід подумати: чим я можу поділитися з людьми, які опинилися в скрутному становищі».