Розмова львівських студентів з Головою Папської ради у справах культури архиєпископом Джанфранко Равазі, який відвідав місто для участі в Міжнародній біблійній конференції, відбулася 25 травня в приміщенні ЛНУ імені Івана Франка.
Промовець звернув увагу на те, що головна заповідь християнства велить з любов‘ю пам‘ятати про Господа Бога свого. Забуття – це відступництво і гріх.
«Ми знаходимося в часі, коли пам‘ять перебуває в кризі, бо здебільшого залишається в комп‘ютері. Особиста пам‘ять стає щоразу тоншою. Проте, хто забуває, той не живе», – наголосив екзегет. За словами архиєпископа, історична минувшина наче піднімає народ на плечах попередніх поколінь і робить велетнем, здатним бачити дальше і більше. Натомість забуття повертає на нульовий, низький рівень. Президент Папської ради у справах культури нагадав присутнім слова відомого італійського письменника Чезаре Павезе: «Коли якийсь народ не має відчуття минулого, він зникає».
На запитання студентки про те, чи варто прощати, а отже забувати національні трагедії, ахиєпископ відповів, що збирати минулі болі – одне з головних завдань майбутніх поколінь. Але робити це треба не для того, щоб провокувати відчай або ж сіяти деструкцію.
«Шрами повинні заживати, а ненависть не дає рані затягнутися, – зауважив теолог. – Жити в майбутньому з усвідомленням і прощенням минулих нещасть – змінити силу спогаду і, вшанувавши жертв, все ж іти вперед. Молодість народу – це його щаслива старість».
Представник Ватикану, як інформує прес-служба УГКЦ, у розмові зі студентами торкнувся питань політики і релігії, нагадавши, що Ісус Христос єдиний раз відповів на це питання висловом: віддайте кесареві кесареве. Однак звернув увагу, що і кесар був створений на образ і подобу Божу. Натомість щодо питання про віру і науку ахиєпископ зауважив, що вони хоча й не можуть іти разом, але не повинні протистояти.
«Церква сьогодні здатна відіграти важливу роль у збереженні планети. Адже життя включає в себе поняття правди, етики і моралі, що і є власне християнством», – підкреслив архиєпископ Равазі.
Під час перебування у Львові архиєпископ також презентував український переклад своєї книги «Пісня пісень. Пісня подружжя». Українське видання книги містить 16 оригінальних ксилографій ХV століття.
Текст праці звернений насамперед до молодих пар, які в день свого шлюбу розпочинають власну історію кохання. «У наш час чуємо багато пісень про любов, яка є не життєдайна, мертва, бо в основі має минущі, мирські цілі... Читаючи цю книгу, подружжя укріпить або відновить своє кохання, щоб радіти одне одним, творити живу і міцну "домашню церкву"», – написала в передмові до видання директор Катехитично-педагогічного інстиуту УКУ с. Луїза Цюпа.
За словами Архиєпископа Джанфранко, «Пісня пісень» навчає великої правди про людське кохання, яке складається з трьох елементів, обов‘язково з‘єднаних між собою: сексуальність, ерос і сама любов.
У рамках другої Міжнародної біблійної конференції «Святе Письмо в катехизі, духовності та культурі України» також було презентовано видання Катехитичної комісії УГКЦ: «Тлумачення Біблії в Церкві» та «Християнські символи».