Голова південнокорейської розвідки працює над візитом Папи до Північної Кореї
Пак Цзе Вон обраний до парламенту як представник округи Мокпо. В липні минулого року він обійняв посаду керівника Національної розвідувальної служби. Виконував у 1998-2003рр. функції секретаря президента при Кім Де Чжуні, лауреаті Нобелівської премії миру 2000р., а під час його правління відіграв ключову роль в організації першого міжкорейського саміту лідерів Південної та Північної Кореї в червні 2000р.
В адміністрації Кім Де Чжуна Пак Цзе Вон також виконував функції міністра культури, спорту та туризму.
В нещодавньому інтерв’ю агенції Fides новообраний префект Конгрегації духовенства Лазарус Ю Хин Сік, єпископ Теджона, пояснив:
«У жовтні 2018р., коли Папа Франциск прийняв на аудієнції президента Республіки Корея Мун Чже Іна, той передав Папі запрошення від Кім Чен Ина, лідера Корейської Народно-Демократичної Республіки, здійснити Апостольську подорож до цієї країни. Папа тоді відповів, що він готовий відвідати КНДР, коли отримає офіційне запрошення від керівництва Північної Кореї.
Дізнавшись про це бажання Святішого Отця, я був насправді зворушений. Відтоді я постійно молюся, щоб візит Папи до Північної Кореї відбувся. Майже 10 млн корейців живуть, примусово розділені на Південь та Північ.
Конфронтація на Корейському півострові — це одне з найбільших страждань сучасного людства. Варто зазначити, що так звана “Демілітаризована зона” між Півднем та Північчю — це за іронією найбільш мілітаризоване місце у світі. Я переконаний, що можливий візит Папи до Пхеньяна може стати поворотним пунктом, який дозволить нам, корейцям, провадити діалог та краще порозумітися, починаючи з малих речей і закінчуючи великими. І, можливо, приведе до об’єднання Півдня та Півночі. Якщо говорити конкретно, посередництво Святішого Отця могло би сприяти закінченню конфлікту, який є плодом взаємної недовіри між обома частинами Корейського півострова і триває вже багато десятиліть. Я молюся і стараюся зробити, що можу, з надією побачити хоча б маленький промінь порозуміння, який здолає нинішню ситуацію напруженості та розбіжностей. По-людськи здається, що надії дуже мало, але оскільки Бог — всемогутній, то я намагаюся, молячись до нього, прийняти все, що може бути корисним для просування миру».
