Губернатор Василь Горбаль, який є також членом Комісії міжсоборної присутності РПЦ, зокрема, наголосив, що Папське Благословення Бенедикта ХVI його вельми схвилювало, як християнина, та додало сил у праці, спрямованій на соціально-економічний, культурний розвиток Львівщини, мешканці якої повинні жити в благополуччі.
Про це повідомив ЗІК з посиланням на голову громадської організації «Регіональний фонд розвитку Гододоччина», депутата Городоцької міської ради Львівської області Андрія Хому.
З його слів, Благословенну Грамоту за підписом Глави Української Греко-Католицької Церкви Любомира (Гузара) одержав настоятель церкви Пресвятої Діви Марії в місті Городку, отець Степан Боровець.
Губернатор Василь Горбаль, який є також членом Комісії міжсоборної присутності РПЦ, зокрема, наголосив, що Папське Благословення Бенедикта ХVI його вельми схвилювало, як християнина, та додало сил у праці, спрямованій на соціально-економічний, культурний розвиток Львівщини, мешканці якої повинні жити в благополуччі.
За словами Андрія Хоми, городчани оцінили те, що новопризначений голова РДА Юрій Візняк взяв під свій патронат благоустрій Городка до такої поважної події – 500-річчя храму Пресвятої Діви Марії.
У коментарі власкорові ЗІКу голова Городоцької РДА, депутат Львівської обласної ради Юрій Візняк наголосив, що Папське Благословення Бенедикта ХVI він розцінює, як відзнаку всіх мешканців Городоччини, яка займає чільне місце не лише на карті Львівської області, але і в її господарському комплексі. А кожен городчанин своєю відданістю та працелюбністю, – переконаний Ю. Візняк, – вносить внесок у розбудову району та держави.
Нагадаємо, що Городок Львівської області розпочав святкувати 500-річчя храму Пресвятої Діви Марії ще 18 липня – з молебню до Богородиці (вступна місійна наука), а завершив 25 липня – Архиєрейською Літургією, врученням подячних відзнак, концертом церковних та дитячих хорів. Серед заходів святкувань були, зокрема, «Хресна дорога» в Городку, отці-редемптористи провели духовні бесіди з вихованцями Городоцької спецшколи, трудовими колективами райдержадміністрації, районного відділу міліції, відбулися віднова хресних обітниць, шоста місійна наука на тему «Молитва». Священослужителі зустрілися також з молоддю міста.
За інформацією краєзнавця Любомира Світенка, перша згадка про церкву Благовіщення в Городку – в «Історії України-Руси» Михайла Грушевського: храм, очевидно, був побудований у 1510 році на місці попередньої дерев’яної церкви. Скільки було років попередній церкві достеменно невідомо, але однозначно – не менше ніж 200 років.
У статті Р. Могитича і Л. Бачинської («Галицька Брама», №8, 1999, серпень) мова йде про те, що посеред Городка діяла церква Благовіщення. Відомості про храм датуються 1547 роком. Тоді він був дерев’яним, мурованим споруджено 1633 року. Згідно даних «Шематизму всього кліра» за 1906 рік, церква побудована в 1540 році.
У книзі Романа Горака «Городок» читаємо: «На північній стороні міста на валах височіє церква Благовіщення Пресвятої Діви Марії. Тут колись стояла дерев’яна церква, перенесена сюди 1547 року за дозволом короля Сігізмунда І Старого з одного з передмість Городка. Грунт під храм подарував якийсь русин Сенько. 1633 року городоцький староста Фердинант дозволив замість дерев’яної побудувати муровану церкву. 1869 року стіни по периметру укріпили похилим цоколем, а з північної сторони побудували могутні контрфорси. У 1880 роках три дерев’яні куполи церкви були замінені новими. Пізніше до північної сторони добудовано каплицю і бокове приміщення, що є сьогодні захрестям. Останню реставрацію здійснено у 1938 році.
Як пам’ятка архітектури храм має охоронне свідоцтво за № 417. На північному заході в кутку церковного двору – дзвіниця, збудована на початку ХХ століття. Кам’яна, одноярусна з трьома арочними прорізами для дзвонів. Побіч неї скульптура Матері Божої передвоєнних часів, а поряд – плебанія. Через дорогу будинок для науки Божого Слова, збудований в 1994 році на пожертви громадян Городка».
За словами науковців, визначною подією для Городка стали відвідини влітку 1932 року місцевої парафії львівським митрополитом, главою УГКЦ Андреєм Шептицьким, який завітав і у сиротинець при церкві Благовіщення, що називався: «Захоронка для дітей-сиріт ім. Митрополита Андрея Графа Шептицького».