Сьогодні виповнюється 6 років нашій третій донечці Соломії - Оксані. Шість років тій, що майже ніколи не плаче і завжди готова розвеселити всіх довкола.
Завтра шість років від коли розпочалася боротьба за життя Соломії -Оксани. Коли ми, щойно отримавши цей дар від Бога, могли його втратити. Та насправді здобули. Здобули пізнання молитви, коли відчуваєш своє повне безсилля і віддаєш усе в Божі руки, коли розумієш, що єдиною опорою є Бог, який приходить у Пресвятій Євхаристії і дає стільки сили, скільки потрібно людині. Сили, щоб витримати три тижні балансування між життям і смертю. Сили мамі, що щойно народила дитину, чекати з години на годину, з дня на день на добру вістку з реанімації та сказати повну віри фразу "можливо Господь хоче, щоб у нас був свій ангел на небі". Сили батькові, переживаючи невимовну тривогу, бути опорою для своєї родини. Сили рідним і друзям згуртуватись і, у різноманітний спосіб, допомагати і підтримувати. Сили, отримавши випробування вийти з нього щасливим, сильнішим, хоч і злегка посивівшим, та з відчуттям присутності доброго Батька, Бога у щоденному житті.
Сила у безсиллі. Сила Божа стає більш видима і відчутна коли людина усвідомлює власне безсилля. Сила Божа у добрих і щирих очах Соломії, яка щодня нагадує про доброго і милосердного Батька і цим додає нам відваги і певності іти вперед. Хвала Богу за неперевершений дар - Соломію-Оксану і слава на віки віків.
Щиросердечно бажаю всім у щоденному житті завжди відчувати присутність Бога , а якщо забракне знаків, то завжди можете подивитись на нашу Соломію. Вона є свідченням, що Господь не перестає творити чудеса.