Група німецькомовних богословів попросила Папу Франциска реабілітувати Мартіна Лютера
Кільканадцять днів тому із постулатом зняти з Мартіна Лютера папську екскомуніку виступила група німецьких католицьких і протестантських вчених Altenberger Ökumenische Gesprächskreis. За даними групи з близько 30 богословів, Папа Франциск повинен реабілітувати Лютера, що сприяло б поглибленню екуменічного діалогу.
Група також закликала Світову лютеранську федерацію відкинути термін «антихрист», яким Лютер описував Папу. Про це повідомляє Католицький оглядач.
На початку січня цього року Світова лютеранська рада та Папська рада сприяння єдності християн оголосили, що планують спільно відзначити 500-річчя екскомуніки Лютера, яку оголошено 3 січня 1521 р.
З цієї нагоди в Римі відбудеться екуменічне богослужіння, але не 3 січня, а 25 червня 2021 р., бо саме 25 червня 1530 р. оголосили «Confessio Augustana», найважливіше протестантське визнання віри.
Ідею зняття з Лютера екскомуніки гостро розкритикував кардинал Вальтер Брандмюллер, колишній голова Папського комітету історичних наук. На сторінках католицької консервативної газети «Die Tagespost» єрарх назвав цю ідею абсурдною.
«Екскомуніка, яку Лев X наклав на норовливого професора, була щодо змісту виправдана у всій мірі, а отже, справді необхідна», – написав він і додав, що навіть сьогодні потрібно було б екскомунікувати кожного католика, який би проповідував такі тези, як Мартін Лютер у своїх працях від 1520 р. «Насправді реформатор сам себе екскомунікував, залишаючи фундамент віри Церкви. Булла Лева X була тільки публічною заявою автоекскомуніки Лютера», – нагадав він.
«Що сталося, те сталося і не може відстати, а тези Лютера також сьогодні не є більш правдивими чи більш католицькими, ніж це було тоді», – зазначив учений кардинал.
На його думку, постулат зняття з Лютера екскомуніки мотивований не правдою, а політикою. Таким чином, завдяки показовим жестам, які ігнорують факти, не можна збудувати правдивого діалогу.
Питання, вважає кардинал Брандмюллер, звучить інакше: чи ми віримо, що Святе Письмо Нового Завіту описує справжні вчинки та слова Ісуса Христа, чи ми швидше трактуємо їх як висловлення античної орієнтальної літератури? Саме в цьому і полягає проблема, лише згода в цій сфері може сприяти справжньому екуменічному діалогу.
