Хадд (hadd) – «межа», покарання за порушення релігійного закону.
Хадiс, мн. – ахaдіс (hadith, ahadith) – «розповідь», сукупність переказів, які складають Сунну.
Хаддж (hajj) – «паломництво», один із п’яти стовпів ісламу. Здійснюється у перші десять днів місяця Зу ль-Хидджа. Вважається, що Х. повинен здійснити кожен спроможний на це мусульманин, хоча б один раз у житті.
Халяль (halal) – «дозволене», одна з головних категорій ісламської етики. Протилежність – харам.
Харaм (haram) – «заборонене», усе, що Бог заборонив через Свій закон.
Харіджіти (khawwarij) – іст. «ті, які відійшли», один із трьох напрямів ісламу, який сягає корінням 657 року. У наш час представлений ібадітами (див.).
Хулафа’ ар-Рашідун (al-khulafa’ ar-rashidun) – «халіфи, які йдуть прямим шляхом», чотири халіфи – наступники Пророка, а саме:
Хyтба (khutbah) – «звернення», п’ятнична або святкова проповідь у мечеті. Обов’язково виголошується арабською мовою.