Важливим складником комплексу проблем, що обговорюються в межах Кримської платформи, є доля культурної, зокрема археологічної, спадщини Криму під російською окупацією. Однією з найяскравіших кримських археологічних пам’яток є місто Херсонес Таврійський та його хора (сільськогосподарська округа), які 2013 року, напередодні російської окупації, були включені до списку світової спадщини ЮНЕСКО.
Про важку долю Херсонеса під російською окупацією АрміїInform розповіла Евеліна Кравченко, археологиня, експертка мережі Кримської платформи, співробітниця Інституту археології Національної академії наук України, яка впродовж 15 років працювала в Криму.
"Росія вирішила використати Херсонес з ідеологічною метою і змістити акценти. З пам’ятки античної чи візантійської з нього почали робити пам’ятку насамперед релігійну, християнську, православну. Причому навіть не у вимірі візантійської ортодоксії доби Середньовіччя, а у форматі «руского православія» — на Херсонес спробували натягнути таку собі «фофудью» «руского міра». Ця ідея «руского православія» має дедалі менше спільного зі справжнім християнством. Після окупації Криму російські пропагандисти й церковні діячі почали утверджувати тезу, що «рускоє православіє» походить безпосередньо з Херсонеса до Москви, оминаючи навіть Київ і Хрещення Русі.
Логіка там просто-таки «залізна» — хреститель Русі князь Володимир хрестився у Херсонесі, російське московське православ’я пішло з Херсонеса. Про те, що Володимир був київським князем, з Києва рушав у Корсунський похід і потім у Києві ж хрестив киян, а вже звідти й мешканців усіх підвладних йому міст, російські пропагандисти воліють не згадувати", - говорить експертка.
За її словами, під час окупації у Херсонесі важливу роль винонує РПЦ і Міністерство оборони російської федерації:
"Якщо Церква відповідає за «духовні скрєпи», то російське міноборони — за політико-ідеологічні, а також за фінансування масштабних будівельних робіт довкола Херсонеса. Саме міністерство оборони Росії є основним виконавцем робіт, які відбуваються на пам’ятці. Решта ж організацій працюють на підряді російського міноборони, в тому числі й археологічні експедиції".
Евеліна Кравченко наголошує, що так зване московське православ’я має дуже мало спільного зі справжнім християнством. Це просякнута культом смерті та виправдання війни ідеологія.
"Моторошний болотяного кольору храм збройних сил Росії, який збудували поблизу Москви, наочно це доводить. Судячи з усього, щось подібне, якщо не гірше, вони планують і в Херсонесі, тільки у ще більших масштабах. Те, що планується збудувати за проектом «Новий Херсонес», — це щось гігантське і монструозне. У межах охоронної зони планують спорудити новий музейний комплекс, в якому особливу увагу приділяють створенню музею християнства. Заплановані величезні споруди своїм ансамблем повністю спотворять історичний ландшафт давнього міста, вони стануть архітектурною домінантою простору. Подейкують, що сучасні споруди заповідника Херсонес Таврійський хочуть передати монастирю. І саме тому в процесі так активно залучена православна Церква", - говорить вона.
Евеліна Кравченко стверджує, що науковці фактично діють на підряді в Міноборони РФ:
"Були певні спроби протестів на початку робіт, після чого змінили керівника експедиції й організацію-виконавця — і більше питань не виникало. Науковці не є жодною впливовою самостійною силою — вони виконують те, що їм наказують. Оскільки ж із них вимагають усе зробити дуже швидко, то розкопки вони проводили екскаватором, що є кричущим порушенням. Тобто фінансування вирішило всі питання: хто платить, той і замовляє музику. А це міноборони Росії та РПЦ. Взагалі є вагомі підстави вважати, що вся діяльність довкола Херсонеса перебуває на особистому контролі Владіміра Путіна. Судячи з усього, Владімір із пітерського підворіття дуже хоче наблизитися за своїм значенням в історії до київського князя Володимира Святого".
Експертка зауважує, що послідовна позиція України з охорони пам’ятки обов’язково рано чи пізно відіграє свою позитивну роль.
"Українські науковці повністю дотримуються норм міжнародного законодавства. Ми представляємо ту сторону, яка захищає пам’ятку, а не нищить її. Це розуміє міжнародне наукове співтовариство. Це розуміє міжнародне пам’яткоохоронне співтовариство. І це розуміють притомні кримські науковці, які перебувають у Криму й чекають на звільнення".
Кримська платформа — ініційований Україною міжнародний координаційний механізм для повернення питання Криму до порядку денного, захисту прав людини в Криму та сприяння деокупації півострова, зміцнення європейської та глобальної безпеки.