Сьогодні, 6 серпня, під час Всеукраїнської патріаршої прощі до Крилоської чудотворної ікони Матері Божої з нагоди 1125-річчя Галича Глава УГКЦ Святослав оголосив про заснування у Крилосі Патріаршого двору, осердям якого став храм Успіння Пресвятої Богородиці.
Про це повідомляє Департамент інформації УГКЦ.
«Ми хочемо урочисто проголосити цей храм Успіння Пречистої Діви Марії у Крилосі, який збудований з каміння того княжого собору Успіння, нашим прокатедральним собором», — проголосив Блаженніший Святослав.
У Декреті про заснування Патріаршого двору у с. Крилос Галицької територіальної громади зазначено, що Галич упродовж тривалого часу був осердям церковного життя, осідком галицьких єпископів і митрополитів, а вже з XV століття Київські митрополити вживали у своєму титулі означення «Галицький» та призначали своїх намісників опікуватися людом Божим на цих землях.
Зважаючи на історію та важливість давнього Галича для Церкви та українського народу, Глава УГКЦ оголосив про заснування Патріаршого двору у селі Крилос Галицької територіальної громади, осердям якого став храм Успіння Пресвятої Богородиці.
«Для збільшення духовного добра вірних, заслухавши думку архиєпископа і митрополита Івано-Франківського Володимира Війтишина та отримавши згоду 3 (74) сесії Постійного Синоду, […] з нагоди 1125-річчя давнього Галича храму Успіння Пресвятої Богородиці в с. Крилос надаємо храму Успіння Пресвятої Богородиці в с. Крилос титул Патріаршого прокатедрального собору з усіма правами, привілеями та обов’язками, властивими цьому статусу», — йдеться у Декреті.
Глава УГКЦ пояснив, що відтепер у нашій Церкві головним храмом є Патріарший собор Воскресіння Христового у Києві, який цьогоріч святкує десятиліття з дня посвячення. А для того, щоби підкреслити і скріпити Києво-Галицьку вісь, довкола якої збудувалася тотожність європейської нації українського народу, другим по важливості храмом стає Прокатедральний собор Успіння Пресвятої Богородиці у Крилосі.
Патріарші Декрети Предстоятель вручив настоятелю храму Успіння Пресвятої Богородиці о. Ярославу Жолобу.