Християнська освіта має на меті моральне виховання, засноване на вищих цінностях. Подібні проекти стануть доступними не лише у рамках приватних закладів у разі прийняття освітньої реформи, яка вже пройшла перше читання у парламенті.
«Наша школа дає комплексне виховання, де дитина вчиться любити Бога та виконувати повсякденні обов’язки, вчиться керуватись вищими цінностями, що дозволить змінювати суспільство на краще», — запевнив о. Петро Майба, керівник напрямку католицького шкільництва Комісії у справах освіти та виховання УГКЦ. За його словами, головними труднощами досі лишається залучення до приватних закладів дітей, чиї батьки не можуть платити за навчання. Це може спричинити те, що у католицьких школах будуть лише діти з заможних сімей.
Натомість закон, який дозволив би релігійним організаціям засновувати власні освітні заклади у рамках державної системи фінансування вже пройшов перше читання у Верховній Раді. Якщо його буде прийнято, держава буде частково оплачувати подібну освіту, що дозволить залучати родини з низьким рівнем доходу. Однак механізму розподілу коштів у регіонах ще не розроблено.
При цьому українське суспільство сприймає подібну реформу суперечливо, оскільки чимало громадян вважає, що освітні заклади мають бути виключно світськими. Проте, перший заступник міністра освіти і науки України Володимир Ковтунець не бачить жодних підстав для подібних застережень та вважає, що без освіти за участі релігійних організацій буде важко виховати моральне майбутнє покоління: «Виховання стосується формування цінностей і без допомоги релігійних громад та їхніх закладів освіти, боюсь, нам буде дуже важко вирішити цю проблему. Зараз новий закон дозволятиме засновувати заклади освіти релігійним організаціям, які будуть виконувати державні норми, але виховний процес вестимуть самостійно. Ми переконані, що це буде успішно. Прикладом тому є Український католицький університет, який є конкурентноздатним, і там дають не лише богословську освіту, та навіть випереджають деякі технічні університети».
Чиновник додав, що реалізація принципу у рамках Конвенції з прав людини, статті 2 першого протоколу говорить, що держава має з повагою ставитись до права батьків на вибір освіти дітей, відповідно до світоглядних та релігійних переконань.
«Для нас дивно, що чимало дітей приходять у наші дитсадки не з католицьких родин, хоча іноді православні священики погрожують батькам анафемою, — говорить єпископ Харківсько-Запорізької дієцезії РКЦ Станіслав Широкорадюк. — Ніхто не виховує у нас дітей у доктрині Католицької Церкви, але ми звертаємо увагу на виховання у дусі моралі. Серед старшокласників у подібних школах я бачу інший рівень культури, повагу до старших тощо. Педагогічне виховання, культурне і моральне, важливе для кожного суспільства. Тут не можна ділити на державне чи церковне, це – наше».
У Києві не перший рік розвивається ідея католицької школи ім. митрополита Андрея Шептицького, уже існує проект екологічної школи на 600 місць, але справа зупинилась на етапі пошуку коштів на його реалізацію.