З 10 по 13 жовтня у Львові відбувся І Міжнародний конгрес християн віри євангельської. До участі у форумі запрошувалися глави національних церков християн віри євангельської, служителі слов’янських діаспор закордоном та працівники українських і міжнародних місій.
«Не воїнством, не силою, але Духом Моїм», — під таким гаслом з 10 по 13 жовтня у Львові відбувся І Міжнародний конгрес християн віри євангельської. До участі у форумі запрошувалися глави національних церков християн віри євангельської, служителі слов’янських діаспор закордоном та працівники українських і міжнародних місій. За словами організаторів, окрім 1700 гостей, які зареєструвалися, було чимало тих, які не реєструвалися у списках делегатів.
Серед учасників форуму найбільше було євангельських віруючих з України та Білорусі, а також прибалтійських країн – Литви, Латвії та Естонії. Також були делегації зі США, Німеччини, Канади, Польщі, Молдови, Узбекистану та інших. Серед братств, які прибули на захід, — Церква християн віри євангельської України (ЦХВЄУ) на чолі зі старшим єпископом Михайлом Паночком, Об’єднання церква християн віри євангельської (ОЦХВЄ) під єпископатом Георгієм Бабієм, Союз вільних церков ХВЄ під єпископатом Василя Райчинця, Об’єднання незалежних харизматичних церков, Українська місіонерська церква під єпископатом Валерія Решетинського та низка діаспор Церков з-закордону.
«Ми проводили подібні з’їзди раніше, ще за часів Радянського Союзу, однак за масштабністю вони поступаються цьогорічному форуму, тому в історію він увійде як Перший міжнародний конгрес ХВЄ», — зауважив Микола Синюк, заступник єпископа ЦХВЄУ. За часів комуністичного режиму, розповідав Михайло Паночко, Церква зазнала переслідувань, бо трималася твердої позиції – бути вірними Христу. «Власне, люди, які вміють проявити твердість і незламність духу, потім будують суспільства, — наголосив церковнослужитель. – Їх не відразу цінують, а лише пізніше розпізнають щирість мотивів».
Із відкриттям Всесвітнього конгресу ХВЄ Церкву християн віри євангельської України привітав листом Леонід Новохатько, міністр культури України, Арто Хамалайнена, представник PEF (Pentecostal European Fellowship) та представники міської влади Львова. Андрій Садовий, мер Львова, вітаючи іноземних делегатів на українській землі, попросив молитися за Україну та за всіх, хто ще не став на християнський шлях. «Для святості недостатньо лишень ходити до церкви, — зауважив він. — Бути християнином означає бути добрим батьком, фахівцем у своїй справі, бути доброю людиною. Як могла би змінитися наша країна, якби кожен українець міг пережити ці внутрішні зміни».
У програмі форуму було 10 лекцій-семінарів від досвідчених служителів як українських, так і міжнародних делегацій, відкриті дискусії на богословські теми та закриті зустрічі єпископів. У кожній із тем розкривалася важливість керівництва Духа Святого у служінні та дії духовних дарів у церквах.
«Нам треба просити прощення у Бога за те, що ми покладаємося на себе більше, ніж на Нього», — відзначив Едуард Грабовенко, єпископ ЦХВЄ Росії, у своїй проповіді на тему «Покликання і служіння у Дусі Святому». – Це так важливо дозволити Богу закінчити те, що Він почав робити».
Проповідуючи на тему місіонерства, Микола Синюк, заступник єпископа ЦХВЄУ, наголосив, що ми як люди можемо створити структуру, але не церкву. Лише Дух Святий може перетворити структуру на церкву. «Дух Святий є третьою особою Бога, — відзначив він. — Його завдання – запалювати світло там, де пітьма. Дух Святий творив церкву, і він може як приводити людей до церкви, так і виводити з неї». Служитель нагадав історію Савла і Варнави, яких Дух Святий відділив на служіння. І хоча їх не відразу хотіли відпускати, однак Божа воля була такою. «Дух Святий даний людині для євангелізації, — звертав увагу проповідник. — Бога вражають не наші храми, а розкаяне серце грішника».
Присутність Духа Святого змінює нас зсередини, впливає на наш темперамент та навіть може допомогти позбутися фізичних вад, говорив Іванас Шкуліс, перший заступник єпископа ЦХВЄ Литви, у своєму семінарі «Дари Духа Святого». Він розповів, що з дитинства запинався, але Бог зцілив його тоді, коли він у 16 років наважився вперше проповідувати перед людьми. «Духовні дари – надприродні речі, через які Бог може діяти так, як йому це потрібно, — зауважив лектор. – Також немає обмеження у тому, кого Бог може наділити Своїми дарами». За його словами, хрещення Духом Святим – це двері в абсолютно нову реальність, яка немає стандартних форм прояву.
«Одна із цілей конгресу – пробудити церкву від сну», — відзначив Сергій Цвор, єпископ ОЦХВЄ Білорусії. – Людина не має сили перемагати саму себе, але тільки хрещення Духом Святим дає їй цю силу, робить нас скромними людьми, які розуміють, що багатство всередині. Поклоняючись Господу, ми захоплюємося Ним, возвеличуємо, а коли людина не захоплюється Господом, тоді вона захоплюється собою», — зазначив служитель.
Щоб навчитися чути голос Духа Святого, треба мати віру і чисте серце, адже через засмічений канал Богу тяжко щось промовити до людини. Про це проповідував Джордж Давидюк, євангеліст та християнський співак із США. Як він пояснив, є різні шляхи, якими Господь звертається до людини – найчастіше через Біблію, проповідь, пісню, через яку людина покаялася, а далі через видіння, сон, відвідання ангелів, пророцтва та інші духовні дари, які спонукають людину до освячення. Втім проповідник застеріг від помилок людей, які мають одкровення. «Коли Бог дав якесь одкровення, треба завжди просити двох-трьох людей підтвердити їх, але не відразу стверджувати «Бог мені сказав», — наголосив проповідник. – Краще говорити «у мене на серці така думка» чи «маю побудження сказати». За словами євангеліста, щиро віруюча людина може розуміти Божу волю лише тоді, коли вмирає для своїх почуттів і шукає не своєї слави, а Божої.
Однак Духа Святого можна і засмутити як вчинками, так і негативними емоціями, зауважив Дору Кирдей, пастор із Молдови. Застерігаючи від цього, служитель поділився історією зі свого дитинства. Ще підлітком він часто ображав циган, хоча й ніколи, як наголосив, не був расистом. Одного дня батько хлопчика, якого Дору відлупцював, попросив його родину компенсувати збитки. «Моя родина була віруючою, і я дуже засмутив свого батька», — ділиться спогадами проповідник і закликає не засмучувати ні людей, ні Бога: — Ми знаємо що таке радість у Дусі Святім, але чи радіє Дух Святий від нашої поведінки?», — додав на завершення служитель.
Відновити розірваний зв'язок Бога і людини – це ініціатива самого Бога, бо він є автором нашого спасіння, наголосив Михайло Паночко, єпископ ЦХВЄУ, у проповіді на тему «Робота і плід Духа Святого».
«Дух Святий постійно нагадує людині і дає відчуття розпізнавати через совість що є добрим, а що є злим, — зазначив служитель. – За старозавітніх днів люди часто відкидали Божі поради, і Бог посилав пророків, які навертали людей на дорогу правди. І це є робота Духа Святого, який, перш за все, спрямовує нас переображатися в характер Христів – це Його основна ціль», — сказав він.
На завершальному недільному богослужінні усі присутні на конгресі змогли взяти участь у святому причасті. Також єпископи національних церков з різних країн почергово звершували молитву-благословення за спасіння людей кожен на власній мові. Під спів гімну «Боже Великий, Єдиний, нам Україну храни!» завершився І Міжнародний форум християн віри євангельської.