Рішення Синоду РПЦ відкривати парафії в Африці в помсту Олександрійському Патріархові за визнання ПЦУ - це точно не перемога. Таку думку висловив релігієзнавець Дмитро Горєвой у рубриці "Точка Зору" на Радіо Свобода. Він навів три аргументи, чому з "підкоренням" Африки не так все просто буде для РПЦ.
Джерело: Радіо Свобода
"Ще два роки тому РПЦ погрожувала, що буде відкривати свої парафії в Африці, якщо Олександрія визнає ПЦУ. Пройшло два роки, а Москва так і не перейшла від погроз до дій. Бо навіть у свіжому рішенні йдеться, що тепер РПЦ лише розглядатиме прохання африканських кліриків і розроблятиме модель. Доручено це спеціальному вікарію патріарха – Леоніду. Але про конкретні відкриття громад наразі чітко не говориться. Це сигнал і «останнє китайське попередження. Москва намагається залякати Олександрію, однак навряд чи це спрацює. Оскільки в ситуації з Африкою не все так просто.
По-перше, Африка нижче Сахари – це фактично нова канонічна територія Олександрійського Патріархату. Останній зайшов туди буквально минулого століття. Причому там була цікава угода між Константинопольським та Олександрійським Патріархатами. Перший визнавав за другим усю Африку, а другий за першим усі діаспори. Тому удар по Олександрії це також опосередкований удар по Константинополю.
По-друге, РПЦ і раніше примудрювалася створювати паралельні структури, але робила це виключно на, так би мовити, нічийній території – тобто в діаспорі. І хоча російські священники вже і так є в Африці при посольствах Росії, формально їхні храми розташовані на території РФ (на території посольства діє законодавство країни-представника), але, окрім цього, ці всі храми погоджені офіційно з Олександрійським Патріархатом. Зараз же планується наступ на канонічну територію іншої Помісної Церкви. Тобто відкрите порушення канонів.
Знову ж таки, за влучним коментарем Говоруна, Москва дублює те, що, на її думку, зробив Константинополь. В такому випадку або і Фанар, і РПЦ вчинили правильно, або ж обоє – винні. Однак з рішень РПЦ точно не можна дійти висновку, що Москва права, а Константинополь – ні. Такий собі канонічний постріл у власну ногу.
По-третє, відкриття парафій РПЦ у субсахарній Африці, це точно не перемога. Так, звичайно, Москві не буде важко це зробити, зважаючи на силову підтримку різноманітних російських ПВК, що воюють в Африці, та контакти з місцевими авторитарними режимами. Однак, реалії релігійних громад тропічної Африки – це бідність. Майже всі парафії отримують гуманітарну допомогу від своїх церков, а зміна конфесії обумовлена не богословськими пошуками, а розміром цієї допомоги",- наголосив Дмитро Горєвой.
Він додав, що РПЦ також втягується у серйозну і доволі витратну конкуренцію з католиками та протестантами, лишень би помститися Олександрійській Церкві.
"Гадаю Олександрійський Патріарх Феодор ІІІ зараз думає «Слава Богу, що ці знедолені громади переходять з моїх фінансових плечей на інші", - резюмував експерт.