Владі закортіло організувати молебень 9 травня на Софійській площі, коли всі знають, що Росія на цей день у Києві готує провокації. І таке застереження, як свідчить хроніка останніх подій, є сумною реальністю. За інформацією багатьох експертів, столиця вже нашпигована російськими провокаторами та диверсантами, які чекають на 9 травня, а поки розкладають парадним коктелі Молотова.
У тому, що нинішні урядовці непрофесіонали говорять майже всі. Дії влади не лає хіба ледащий. Хоча я б не був таким уже й однозначним, але деякі факти змушують замислитися. Ось документ, який дає поживу до роздумів, змушує зважувати: це безвідповідальність, чи непрофесіоналізм?
Читаємо розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 квітня 2014 р. № 447-р «Про затвердження плану заходів з підготовки і відзначення у 2014 році Дня Перемоги». Пукт 4 наказує: «Сприяти: 1) проведенню на Софійській площі у м. Києві релігійними організаціями молебню за загиблими у Другій світовій війні за участю керівництва держави, членів Кабінету Міністрів України та громадськості». Відповідальні: Мінкультури, Київська міська держадміністрація.
Звісно, відзначити таку річницю треба, як дату нашої української Перемоги. Попри позиції колишніх гітлерівських окупантів, та провокації нинішніх путінських. Мови немає.
Але хто відповідатиме за безпеку громадян? Владі закортіло організувати молебень 9 травня на Софійській площі, коли всі знають, що Росія на цей день у Києві готує провокації. І таке застереження, як свідчить хроніка останніх подій, є сумною реальністю. За інформацією багатьох експертів, столиця вже нашпигована російськими диверсантами, які чекають на 9 травня, а поки розкладають по парадним коктелі Молотова.
До речі, про можливі провокації в Києві на цей день сказав навіть в.о. Президента Україна Олександра Турчинова. «У столиці створено блок-пости з серйозною перевіркою, тому що ми очікуємо, що на 9 травня можуть бути провокаційні дії. Не лише в столиці. Треба бути уважним у всіх регіонах країни, де можуть бути диверсанти, провокатори", - зазначив Турчинов. (Інтерфакс-Україна. (http://www.pravda.com.ua/news/2014/05/5/7024374/).
Усі розуміють, що молебень - це масове скупчення людей і ми знаємо, що міліція нині не в стані гарантувати безпеку главам церков, релігійним лідерам і всім громадянам, які відгукнуться та прийдуть на майдан. За форматом це не буде суто молебнем, а фактично перетвориться на мітинг-реквієм. Затягнеться на години три. Весь цей час люди будуть мішенню російських терористів.
Хто відповідатиме за наслідки, боронь Боже, цих провокацій? Мінкульт, Київська міська адміністрації? Відповіді немає... То для чого все це проводити? Для чергової показухи та імітації? Я не прихильник боятися всього – «росіян боятися, на вулицю не виходити», - але проти необгрунотованих ризиків.
Дивує та обурює ще одне: невже в нинішньому Уряді завівся такий собі обер-прокурор Священного Синоду Побєдоносцев, який керує церквами та за них вирішує, що їм робити. Бо формула «сприяти» передбачає, що церкви та релігійні організації самі ініціюють проведення такого молебня. Як стверджують експерти, нічого подібного немає. То звідки така урядова впевненість, що церкви та релігійні організації такі собі капела бандуристів, чи хор хлопчиків-зайчиків, які сидять на утриманні в держави і готові виконувати будь-яку забаганку? Невже в будинку на Грушевського забули положення Конституції України про відокремлення церкви від держави і навпаки?
Насамкінець: День Перемоги відзначати треба. Молитися за загиблих також необхідно. Але в храмах які для цього і збудовані. У них є навіть дзвіниці, які зможуть вдарити у поминальні дзвони.
Думається це буде нормально, з точки зору релігійної та безпекової. А тому Уряду варто було б звернутися до релігійних організацій і Церков із проханням провести таки заходи по своїх храмах і культових спорудах. Упевнений, що всі духовні отці позитивно відгукнуться на це прохання. А самому Уряду не треба перетворюватися на водевільну команду показушних молитвеників, а займатися конкретними справами захисту України від зовнішнього агресора.
Саме на це від них чекає весь український народ і 10 мільйонів українців, які загинули під час Другої світової війни.