Межа того, чи будь-яка релігійна організація є ворожою до держави – доволі тонка. Саме тут і потрібні відповідні законодавчі норми, проте в Україні їх немає. Тому й, часом, підпал таких храмів – єдиний можливий варіант обмеження діяльності відверто небезпечних організацій.
Межа того, чи будь-яка релігійна організація є ворожою до держави – доволі тонка. Саме тут і потрібні відповідні законодавчі норми, проте в Україні їх немає. Тому й, часом, підпал таких храмів – єдиний можливий варіант обмеження діяльності відверто небезпечних організацій.
Про це в ефірі інтелектуально-політичного ток-шоу «Гра у класику» з Сергієм Рахманіним (щопонеділка о 21:30 на телеканалі ZIK) зазначив громадський активіст, ветеран АТО Дмитро Резніченко.
У питаннях релігії думки людей дуже часто розходяться. Дехто вважає споруду біля фундаменту Десятинної церкви храмом Божим, для інших це – незаконна будівля, яку потрібно спалити.
«Іноді це єдиний можливий варіант. Тут я погоджуюсь з думкою, що коли немає законодавчих механізмів обмеження діяльності відверто ворожих організацій, природа не терпить порожнечі», – вважає Дмитро Резніченко, який брав участь у цій спробі підпалу Десятинної церкви.
Тому він переконаний, що коли держава не може боротися із відверто ворожими до неї організаціями, цим повинно займатись суспільство. Проте, межа того, чи насправді будь-яка організація є ворожою до держави – доволі тонка.
«Саме тут і потрібна законодавчі норми, але їх немає. Тому, як завжди це буває у вільній грі історичних стихій, все визначається виключно за фактом», – пояснив активіст.
Однак, проблема у тому, що коли зберуться багатотисячні натовпи з обох боків, у кожного буде своя правда.
«Тут ми вже трохи відходимо від релігійної тематики. Будь-які суперечливі історичні питання врешті-решт вирішуються лише натовпом на натовп», – наголосив Резніченко.