Інститут релігійної свободи висловив низку зауважень до законопроекту № 4128, який стосується зміни підпорядкування релігійних громад.
Інститут релігійної свободи висловив низку зауважень до законопроекту № 4128, який стосується зміни підпорядкування релігійних громад.
Експертний коментар ІРС з цього приводу спрямовано до Голови Верховної Ради, керівництва профільного комітету та парламентських фракцій напередодні голосування за проект № 4128, який планується до розгляду вже у четвер, 17 січня.
Правозахисники зауважили, що пропоновані зміни до Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації»:
– не враховують специфіку релігійних громад з фіксованим членством або чіткими вимогами до членства у власних статутах (таких як хрещення, конфірмація, катехізація, обрізання, належність до чоловічої статі, тощо);
– містять неузгоджену термінологію, яка на практиці не спростить процес зміни релігійними громадами підлеглості, а навпаки – може ще більш його ускладнити і заплутати;
– призведуть до неузгодженості процедури реєстрації статутів релігійних організацій обласними державними адміністраціями, з одного боку, та державними реєстраторами, з іншого;
– створять суперечність між чинними статутами релігійних громад і новими положеннями Закону.
Більш того, на думку ІРС, загалом запропонований законопроектом № 4128 підхід містить ознаки невиправданого втручання держави у внутрішні справи релігійних громад та може призвести до порушень міжнародних зобов’язань України в сфері гарантування свободи совісті та релігії. Зокрема, занепокоєння у правозахисників викликає сама ідея нав’язування з боку держави через закон уніфікованих критеріїв визначення членства у всіх релігійних громадах усіх конфесій, порядку прийняття рішень загальними зборами всіх релігійних громад та їх оформлення, що належить до сфери внутрішньої самоорганізації та автономії релігійних громад.
Ці зауваження до української влади раніше вже висловлювалися Європейським Судом з прав людини у рішенні 2007 року по справі «Свято-Михайлівська Парафія проти України» (Заява № 77703/01).
“Суд нагадує, що релігійні об'єднання вправі визначати на власний розсуд спосіб, в який вони прийматимуть нових та виключатимуть існуючих членів. Внутрішня структура релігійної організації та норми, що регулюють членство в ній, мають розглядатися як спосіб, в який такі організації виражають їх погляди та дотримуються своїх релігійних традицій. Суд вказує, що право на свободу віросповідання виключає будь-які повноваження держави оцінювати легітимність способу вираження релігійних поглядів”, – підкреслюється у п. 150 рішення по цій справі, яку Україна програла в Європейському Суді.
Нагадаємо, що наприкінці 2018 року Верховна Рада прийняла як закон проект № 5309, який вимагає змінити назву релігійних організацій, які входять до структури релігійного об'єднання, керівний центр якої знаходиться в державі-агресорі.