Директор Інституту народознавства академік Степан Павлюк і голова НТШ академік Роман Кушнір звернулися до начальника Львівської поліції Валерія Середи з вимогою розслідувати ситуацію, що сталася 3 червня, коли до ходи греко-католиків у Львові приєдналися сектанти Догнала.
Директор Інституту народознавства академік Степан Павлюк і голова НТШ академік Роман Кушнір звернулися до начальника Львівської поліції Валерія Середи з вимогою розслідувати ситуацію, що сталася 3 червня, коли до ходи на захист сімейних цінностей, яка під патронатом УГКЦ відбулась у центрі Львова, приєдналися сектанти Догнала.
Відповідний лист оприлюднений у соціальних мережах.
Степан Павлюк називає себе біографом секти Догнала, бо вже роками досліджує її.
«Якщо хтось їм найбільше нашкодив, то це я і тішуся з цього. Я вигнав їх з церкви Воздвиження Чесного Хреста в Підгірцях. Знаю їх дуже добре, тому стараюся цю інформацію донести до інших. До правоохоронних органів я звертався ще за часів Януковича, але у його оточення була позиція благословити цю структуру, щоби розпорошити нам Українську Греко-Католицьку Церкву. Чому я звернувся зараз? Бо 2016 року була судова ухвала, що ця секта не має права проводити мітинги, маніфестації і інші публічні збори у Львові. Водночас 3 червня вони, хитруючи, вийшли на ходу УГКЦ і прямували за колоною десь на відстані 20 метрів. Ніхто не мав права їх чіпати, окрім поліції. Їхню ходу очолив самозваний «патріарх» Гітюк. Було їх десь 50-70 чоловік. Отже, СБУ побачили це порушення. СБУ звернулася до поліції, щоб вони простежили за тим, щоб колони не злилися. Відтак я звернувся до Середи, щоби він відповідально поставився до цієї структури, відповідно до статті 382 ККУ, щоби справу розслідували, дали належну оцінку і передали справу до суду», – розповів Степан Павлюк.
Він додав, що звернуся з таким же листом до Олега Синютки, як до керівника області, щоб він також відстежував цю ситуацію.
«Я розповів про злочин, який у 2013 році вчинив той же Маркіян Гітюк, звернувшись до Путіна і Лукашенка ввести війська і присмирити усе те «бидло», яке було на Майдані і Галичині. Він підписав це звернення як «патріарх» так званої правовірної Церкви. Крім того, Гітюк звернувся до керівників усіх східних областей, щоб вони створили свої автономії. Ці дві позиції – це зрада української держави, зазіхання на її територіальну цілісність і порушення Конституції. Я вважаю, що Гітюку має бути принаймні висунута підозра у скоєнні кримінального злочину», – продовжує академік Павлюк.
Він зазначає, що вже закінчується термін видворення так званих «підгорецьких отців», тому вони можуть вдатися до спроб повернутися в Україну. Це ж стосується 20 видворених монахинь.
«Вони знову хочуть повернутися, але будуть вжиті всі заходи, аби цього не допустити. Крім того, за цей тривалий час, коли було близько тисячі прихильників цієї секти в Західній Україні, залишилося три-чотири сотні. Але цих людей, зокрема і дітей, треба рятувати, бо насправді саме дітей туди багато потрапило», – зазначає науковець.
Степан Павлюк стверджує, що секта Догнала несе низку серйозних загроз.
«Небезпека цієї секти насамперед у тому, що вони не сповідують українських цінностей. Якби було по-іншому, вони б не зверталися ввести війська у країну. По-друге, чим є небезпечна секта, що вони підміняючи поняття і видаючи себе за греко-католиків, діють у руслі повного сектантського формування. Тобто будучи сектою, вони себе позиціонують як священики, єпископи, патріархи, навіть заявили, що вони - Вселенська Церква на чолі з Догналом.
А найнеприємніше, що члени секти порвали усі зв’язки із сім’ями. Вони не визнають ні тата, ні мами. Вони брутально відкидають рідних. Мені це відомо, бо довелося зустрічатися з батьками… Це така скорбота», – резюмує академік Павлюк. Про це повідомляє Дивись.info.
Довідка РІСУ: Екс-монахи Антонін-Ілля Догнал, Ричард-Методій Шпіржік, Самуїл Р. Обергаусер раніше належали до ліквідованої у 2004 році Чеської делегатури отців-василіян. Четвертий отець — Василь-Маркіян Гітюк — українець. На сьогодні здійснюють свою діяльність у селі Підгірці на Львівщині.
Конфліктна ситуація з цими священнослужителями розпочалася 2003 року, коли вони виступили проти призначення Ватиканом на посаду екзарха Рутенської Греко-Католицької Церкви в Чехії словака о. Ладислава Гучку. Вони спробували зареєструвати громаду УГКЦ, але робили це без згоди церковної влади. Щоб частково зменшити напругу, весь провід Чеської делегатури отців-василіян було відіслано до України, а одного члена до Англії.
13 червня 2004 року Х Генеральна Капітула (Колегія керівних осіб ордену) Василіянського Чину св. Йосафата прийняла рішення про ліквідацію Чеської делегатури. Від Чину було відсторонено 21 члена делегатури. Монахи, які на той час перебували у Підгорецькому монастирі і які також належали до розформованої Чеської делегатури ЧСВВ звернулися з поданням до Папи і перебували у Василіанському Чині до остаточного вирішення питання.
Перебуваючи в Україні, вищезгадані отці працювали реколектантами у Свято-Благовіщенському василіанському монастирі, однак згодом їх діяльність була в основному зорієнтована на критику керівництва УГКЦ та інших церковних інституцій.
Внаслідок цього і зважаючи на діяльність згаданих священиків в Чехії, Патріарх Любомир та провід ЧСВВ в Україні 2004 року звернулися з листом до тодішнього керівника Львівської облдержадміністрації Олександра Сендеги з проханням «заборонити в’їзд в Україну чи перебування в Україні» отцям-василіянам з розформованої Чеської делегатури ЧСВВ, оскільки «ці ченці некоректною поведінкою та непослухом своїм монашим наставникам і місцевій єрархії вже спричинили великий заколот на шкоду вірним у Чеському екзархаті ГКЦ, у Василіянському Чині та інших чинах і згромадженнях, а тепер завдають шкоду вірним УГКЦ».
На початку 2005 року монахів було виключено з Василіянського Чину відповідними Декретами, потвердженими Конгрегацією для Східних Церков. Оскільки вони (отці Антонін-Ілля Догнал, Ричард-Методій Шпіржік і Василь-Маркіян Гітюк) «постійно виключають елемент підлеглості церковному проводу у видимому організмі, яким є Церква, то згідно з каноном 8 Кодексу Канонів Східних Церков, вони тим самим позбавили себе повної злуки з Католицькою Церквою тут на землі».
Однак, і після цього екс-монахи не припинили своєї діяльності. Головним звинуваченням вищого керівництва Греко Католицької Церкви з боку «підгорецьких отців» стало звинувачення в причетності його (керівництва) до «духу світу цього». Себе ж екс-монахи бачили рятівниками Церкви від цього «духу».
10-11 листопада 2005 року на 28 сесії Синоду УГКЦ було прийняте рішення про початок процедури попередження священиків з Підгорецького монастиря, о. Іллі Догнала, о. Методія Шпіржіка і о. Маркіяна Гітюка, через їхні неприпустимі дії.
16 січня 2006 року на позачерговій сесії Синоду УГКЦ було прийнято наступне рішення: «Для канонічного дослідження ситуації щодо отців Іллі Догнала, Методія Шпіржіка та Маркіяна Гітюка з Підгорецького монастиря створити комісію у складі Преосвященного Владики Софрона (Мудрого), Високопреосвященного Владики Ігоря (Возьняка) та Преосвященного Владики Василя (Семенюка)». (Постанови позачергової сесії Синоду Єпископів Києво-Галицької Митрополії УГКЦ 16 січня 2006 року)
Апогеєм стало оприлюднення підгорецькими екс-монахами, 3 березня 2008 року, заяви, в якій йшлося про те, що вищезгадані отці були таємно висвячені на єпископів УГКЦ. При цьому ім’я єпископа, який їх висвятив, по сьогоднішній день не оголошується.
23 березня 2008 року Глава УГКЦ Любомир (Гузар) виступив із офіційним зверненням, в якому викривав псевдоєпископів. В оприлюдненому релізі зокрема йшлося про те, що:
«1. Синод Єпископів УГКЦ ніколи не пропонував вищеназваних осіб в кандидати на єпископський сан;
2. Вони ніколи не одержували благословення Папи Римського, як цього вимагає церковний закон.
Тому, незважаючи на їхні заяви, не можна їх уважати єпископами Української Греко-Католицької Церкви.»
(прес-реліз УГКЦ від 23.03.08)
У перших числах червня 2008 року Колегіальний трибунал Сокальсько-Жовківської єпархії у карних процесах єромонахів ЧСВВ Іллі А. Догнала, Методія Р. Шпіржіка, Маркіяна В. Гітюка та священика Роберта Обергаузера виніс вироки на першому ступені суду, а саме, що зазначені священики повинні бути покарані великою екскомунікою.
Судова справа, яка була проведена трибуналом Сокальсько-Жовківської єпархії УГКЦ, не знайшовши доказів єпископських свячень вищезгаданих священиків та звернувши увагу на непослух та безпідставну критику єрархії УГКЦ а саме:
- незаконне присвоєння уряду та незаконне виконування служіння (порушення кан. 1462 ККСЦ);
- розпалювання бунту та ненависті проти місцевого ієрарха Владики Михаїла (Колтуна) і Верховного Архиєпископа Києво-Галицького Любомира (Гузара) та підбурювання підлеглих до непослуху щодо них (порушення кан. 1447 §1 ККСЦ);
- нанесення кривди та важкої шкоди добрій славі вищезгаданих особі та інших ієрархів УГКЦ через наклепи (порушення кан. 1452 ККСЦ);
виніс кару великої екскомуніки. Рішення було оприлюднене 17 вересня 2008 року.
7 жовтня 2008 року Найвищий Трибунал Католицької Церкви, Апостольська Сигнатура, дала відповідь на прохання «підгорецьких отців» перевірити правомірність винесеної їм трибуналом УГКЦ кари великої екскомуніки. У своїй відповіді, про яку Апостольська Сигнатура повідомила також єпископа Сокальсько-Жовківського УГКЦ Михаїла (Колтуна) (Прот. 41750/08 VT), Найвищий Трибунал Католицької Церкви, звертаючись до «підгорецьких отців», чітко зазначає: «… розглянувши ваші звернення до Святішого Отця та Верховно Архиєпископського Трибуналу, додані до вашого листа, ця Апостольська Сигнатура не знаходить жодних причин для того, щоб також втручатися у цю справу».
4 травня 2009 року Найвищий Трибунал Апостольської Сигнатури своїми Декретами виніс однаковий вирок щодо кожного з наступних п’ятьох єромонахів:
1. 30.10.2008-Protoc. N. 36629/04 CA - Священик ШЕЛЕПКО Василь (чернече ім’я Роман), народжений 10.08.1969, громадянин України.
2. 7.11.2008-Protoc. N. 37579/05 CA - Священик ШПІРЖІК Юрій – ŠPI?IK Ji?i (чернече ім’я Кирило), народжений 13.11.1966, громадянин Чеської Республіки.
3.3.04.2009-Protoc. N. 36628/04 CA - Священик ШПІРЖІК Річард – ŠPI?IK Richard (чернече ім’я Методей) народжений 6.03.1968, громадянин Чеської Республіки.
4. 17.04.2009-Protoc. N. 36626/04 - Священик ГІТЮК Василь (чернече ім’я Маркіян), народжений 28.01.1970, громадянин України.
5. 17.04.2009-Protoc. N. 36627/04 - Священик ДОГНАЛ Антонін – DOHNAL Antonin (чернече ім’я Ілля), народжений 7.06.1946, громадянин Чеської Республіки.
Своїми Декретами Апостольська Сигнатура підтвердила виключення з Василіанського Чину вище згаданих монахів, яке було здійснене на підставі рішень Протоархимандрита та Ради Чину.
На основі рішень, отриманих від Найвищого Трибуналу Апостольської Сигнатури, усі ці священики більше не належать до Василіанського Чину Святого Йосафата. Вони не мають права носити василіанський монаший одяг і ставити біля свого імені чи прізвища василіанської позначки «ЧСВВ» - «OSBM», чи «ЧСВВ-ІІІ» - «OSBM-III».
Протягом своєї діяльності в Україні група Догнала оголосила нелегітимними практично всіх єпископів Католицької Церкви. А 30 квітня 2011 року оголосили про відлучення від Церкви Папи Бенедикта. Водночас група Догнала ще з 2008 року почала іменувати себе Українською Правовірною Греко-Католицькою Церквою (УПГКЦ), а 5 квітня 2011 року оголосили про створення Візантійського Католицького Патріархату, патріархом було обрано Догнала. Задля залучення в свої ряди група Догнала створює різні громадські організації, наприклад «Рух чистих сердець» (така організація існує в рамках Католицької Церкви, проте група Догнала використовує назву задля маскування з метою залучення греко-католиків та римо-католиків) чи Комітет за збереження християнської спадщини: «Покров Богородиці». Ці організації час до часу проводять різні публічні акції проте не виявляють відразу своєї ідентичності, а використовують нейтральні гасла, на кшталт боротьби з пропагандою гомосексуалізму та ювенальної юстиції. Часом група влаштовує спроби захоплення греко-католицьких храмів та провокує конфлікти в різних місцях Галичини.
Від початку відкритого розколу із Католицькою Церквою до групи Догнала приєднався василіанський жіночий монастир пророка Іллі в м. Брюховичі біля Львова. Згодом монахині заснували ще 4 доми. У 2011 році 29 черниць було відлучено від Католицької Церкви Декретом Апостольського Престолу.
29 березня 2012 року Конгрегація віровчення оприлюднила «Декларацію про канонічний статус самозваних підгорецьких греко-католицьких єпископів». Святий Престіл повідомив, що «не визнає дійсності їхніх єпископських свячень та всіх свячень, ними уділених, чи які будуть уділені». Крім того, у заяві йдеться, що «вживання назви католицька групами, які не визнані авторитетною церковною владою, згідно з каноном 19 Кодексу Канонів Східних Церков, є незаконним». Тому Конгрегація перестерігає вірних пр. небезпеку приєднання до групи Догнала і закликає молитися за їх розкаяння.
Водночас з цими подіями чеський дослідник Петр Цибулька оприлюднив дані стосовно співпраці Антоніна Догнала з чеськими спецслужбами комуністичного періоду під псевдонімом агент Тонек під номером 23064.
22 червня 2015 у Брюховичах біля Львова співробітники СБУ провели обшук у жіночому монастирі УПГКЦ та у каплиці УПГКЦ на вулиці Плуговій у Львові. Були затримані лідери УПГКЦ, громадяни Словаччини та Чехії. Троє з них того ж дня були депортовані з України. Самого Антоніна (Ілії) Догнала серед затриманих не було. Час від часу з’являлася інформація, що він буцімто осів на окупованих територіях, за іншими даними, він помер. Академік Павлюк припускає, що Догнал може перебувати за кордоном.