Будь-яке капеланське служіння покликано задовольняти фундаментальне право людини на свободу віросповідання та задоволення духовних потреб незалежно від тих умов, в яких вона опинилась. Про це у рамках круглого столу «Про нормативно-правове забезпечення капеланської діяльності у військовій, пенітенціарній та медичній сферах»
«Реалізацію цього права взяла на себе держава, але ми бачимо і розуміємо, що сама вона без участі релігійних організацій цього зробити не може, — додав о. Олекса. — Ми шукаємо шляхи найкращої моделі співпраці заради задоволення фундаментального права. Ці рекомендації передадуть до представників влади для застосування у правотворчості. Насамперед ми орієнтовані на створення уніфікованого підходу для представників різних релігійних організацій».
Сучасне капеланське служіння в Україні може розвиватись у різних сферах, зачіпаючи університети та навіть морські сили. Але головними на повістці дня лишаються капелани, що працюють у медичних та пенітенціарних закладах, у силових структурах. Народні депутати, присутні на круглому столі – Павло Унгурян, Юрій Мірошниченко, Ольга Богомолець та Віктор Єленський – підтвердили свою готовність працювати з ініціативами та впроваджувати нові офіційні норми. Але вони звертаються і до представників релігійної середовища, які можуть подавати власні документи та вносити корективи.
«Ми не змінимо держави, змінюючи лише закони, — переконана Ольга Богомолець. — Якби українці виконували заповіді Божі, то ситуація б виглядала по-іншому. Страшенні наслідки ідеології для духовності народу ми бачимо після переслідувань та знищень людей, а також нав’язування бога у вигляді партії під час комуністичного режиму. Тепер духовність ще не стала настільки сильною, щоб стримувати людей від спокуси на кожному кроці. Тому я вважаю, що всі конфесії мають однаково розділити відповідальність за майбутнє нашої держави, з громадянським суспільством та парламентом».
При цьому робота над системою душпастирства, а також підготовка професіоналів має відбуватись системно, а не уривчасто, наголосив директор Департаменту у справах релігій та національностей Андрій Юраш. На його думку, допомогою людям мають займатись суто професіонали. Зі свого боку, представники відомства констатують активізацію процесів роботи над поточними законопроектами у третьому кварталі цього року з боку представників влади.
Успішним прикладом є служіння капеланів у місцях позбавлення волі, про що згадав начальник управління соціально-психологічної роботи з засудженими апарату ДПтС України Ігор Андрушко. За його словами, система також пережила певну еволюцію – від духовного окормлення лише ув’язнених до співпраці з робітниками та керівниками пенітенціарної системи. У майбутніх планах представники влади та духовенства думають про те, як можна запровадити спеціальні факультативи або семінари з питань духовності для персоналу установ позбавлення волі, тому що вони самі потребують духовного наставлення та розуміння капеланства.
Головним завданням капелана є те, що передати людині розуміння, що вона не є представником «другого сорту» людства, переконаний Рустам Фатуллаєв, голова Душпастирської Ради пенітенціарного капеланства. Він також бачить потребу і у запровадженні капеланів для Верховної Ради та Кабміну, як і у створенні посад радників для міністрів та президента від Всеукраїнської Ради церков та релігійних організацій: «просто закони ніякого результату не дадуть, поки не будуть побудовані особисті стосунки».
«Люди потребують душпастиря майже так само, як і лікаря, а особливо важкохворі та потерпілі від насильства, залежностей, наркохворі, — розповіла секретар Громадської ради у співпраці з ВРЦіРО при МОЗ Леся Брацюнь. — Вони потерпають не лише від фізичного болю, але й душевного. Непросто провести душпастирську розмову за короткий термін. На жаль, держава трохи відстає від наявної практики. Робочі капелани кажуть, що вони будуть працювати на повний день у лікарні без відриву на парафії лише за наявності зарплати… Більше двох років діє робоча група і вже поданий законопроект до ВР про медичне капеланство. Сподіваємось на його прийняття та перетворення Громадської ради в Експертну».
Розробникам законопроектів не завжди варто орієнтуватись лише на міжнародний досвід, вважає замголови Відділу соціального служіння УПЦ Київського Патріархату о. Сергій Дмитрієв. У країні є чимало спеціалістів, які працюють у полі вже більше 20 років і мають цінні напрацювання. Зараз розпочалась нова практика створення будинків Марфи і Марії при лікарнях та госпіталях, яка поширюється за межами Києва, у Дніпрі, Херсоні та Харкові. Головною ж потребою медичних капеланів залишається легітимний статус їхньої роботи.
Результатами роботи круглого столу мають стати офіційні рекомендації, що передадуть представникам влади. Вони будуть спільно опрацьовані представниками релігійної та громадянської сфери, щоб показати єдність позицій та пропозицій у питанні розвитку капеланського служіння.