У Львові, на запрошення архиєпископа Мечислава Мокшицького, митрополита Львівського латинського обряду, 6 -8 квітня 2013 р. перебував архиєпископ і митрополит Кельна в Німеччині кардинал Йоахім Майснер.
Кардинал ознайомився із життям місцевих римо-католиків, а в неділю, 7 квітня, в урочистість Божого Милосердя, очолив відпустову Святу Месу в митрополичій базиліці Успіння Пресвятої Діви Марії. Від 1948 року львівська латинська катедра є також санктуарієм Божого Милосердя.
Перед початком Служби Божої до храму урочисто внесено мощі св. Маргарити Марії Алакок, монахині і апостолки Пресвятого Серця Ісусового. У рамках підготовки до відзначення 250-ї річниці встановлення Свята Пресвятого Серця Ісуса на цих землях, мощі відвідуватимуть католицькі святині по всій Україні.
Вітаючи кардинала Майснера, архиєпископ Мокшицький наголосив, що Його Еміненція разом із бл. Іваном Павлом ІІ багато прислужилися для падіння Берлінської стіни та возз’єднання Німеччини. Кардинал Майснер був близьким приятелем Папи Івана Павла ІІ і Папи Венедикта XVI, – зазначив їхній колишній особистий секретар архиєпископ Мечислав Мокшицький.
Упроводовж багатьох років митрополит Кельна допомагає Львівській архидієцезії. Кардинал Йоахім Майснер виголосив проповідь та очолив Євхаристійну процесію довкола латинської катедри у Львові. За заслуги перед Львівською архидієцезією і митрополією архиєпископ Львівський Мечислав Мокшицький відзначив його Медаллю бл. Якова Стрепи.
В інтерв’ю для Радіо Ватикану кардинал Йохім Майснер сказав: «До обов’язків єпископа належить відвідувати не лишень свою дієцезію, але й сусідні, навіть, коли це не безпосередні, а більш віддалені сусіди, має значення їхня потреба. Коли вони мають потребу, потрібно їх відвідувати, навіть якщо потрібно досить далеко летіти літаком. І ситуація Католицької Церкви у Львові є нелегкою. Їм потрібна солідарність інших католицьких єпископатів. Саме тому я вже втретє у Львові і я дуже приємно вражений. Вони бідні щодо зовнішніх, (матеріальних) дібр, але те що я сьогодні побачив – вулиці, повні людей, які йдуть до церкви – то мушу сказати, що українці, напевно, багатші, ніж ми в Німеччині: вони мають віру, надію та любов і,можливо, жодного євро, але людина живе не з євро, але з віри, надії та любові».