Єпископ дієцезії Бове Жак Бенуа-Ґонен 11 лютого оголосив про диво зцілення черниці Бернадети Моро - непояснюване з медичного погляду. За рахунком це вже 70 диво, визнане за заступництвом Матері Божої Люрдської та офіційно підтверджене Католицькою Церквою.
Єпископ дієцезії Бове Жак Бенуа-Ґонен 11 лютого оголосив про диво зцілення черниці Бернадети Моро - непояснюване з медичного погляду. За рахунком це вже 70 диво, визнане за заступництвом Матері Божої Люрдської та офіційно підтверджене Католицькою Церквою, повідомляє CREDO.
Зцілення за заступництвом Люрдської Богоматері Французька черниця зі Згромадження Облаток Пресвятого Серця Ісуса с.Бернадета Моро з кінця 1960-х років страждала на параліч ділянки попереку, так званий «синдром кінського хвоста».
Від 1987 року хвора майже зовсім не могла рухатися. Чудесне зцілення сталося 11 липня 2008 року, але повідомлення про це єпископ переказав лише у день свята Матері Божої Лурдської, 11 лютого, під час відзначення Всесвітнього дня хворого та 160-річчя першого об’явлення Марії.
Сама зцілена публічно виступить у цій справі 13 лютого у Буво, оскільки мешкає на території цієї дієцезії. Проте вже зараз дієцезія поширила відео, на якому черниця розповідає, що в лютому 2008 року її лікар запросив її на дієцезіальне паломництво до Лурда влітку, 3-7 липня.
«Я ніколи раніше там не бувала як хвора (…), поїхала туди, поділяючи радість усіх прочан; окрім того, 2008 року ми відзначали 150-ту річницю об’явлень», — згадує с.Бернадета. Вона сказала, що коли була у Гроті Об’явлень, відчула «таємничу присутність Марії і малої Бернардки». Відзначила, що «в жодному разі» не просила про своє зцілення, але радше прагнула «навернення серця і сил у час хвороби». Після її повернення до своєї чернечої спільноти настало те, що Католицька Церква нині визнала 70-м чудом у Лурді протягом 160 років.
Коли сестра повернулася до своєї кімнати, то почула внутрішній заклик зняти з себе усе те, що мало їй хоч трохи полегшувати життя у хворобі: корсет, шини, які пітдримували її ослаблі коліна, вимкнути нервовий стимулятор тощо. Вона це зробила — і раптом почала ходити без сторонньої допомоги, повністю вільно. Двох сестер вона попросила це засвідчити. Вони не могли повірити у те, що сталося, — так описує справу єпископ.
Він додав, що с.Бернадета одразу ж пішла до свого лікаря, який підтвердив усі зміни. Подібний висновок дали інші спеціалісти. Потім зцілена черниця предстала у Міжнародному медичному бюро в Люрді, а воно вирішило розпочати процедуру ствердження і визнання дива. Розпочалася тривала серія численних експертиз та обстежень. Зібравши усі матеріали, згадане Бюро (складається з лікарів та інших фахівців із багатьох країн) ще раз дослідило справу і на своєму щорічному засіданні 18-19 листопада 2016 року майже одноголосно — при одному голосі «проти» — заявило: зцілення с.Бернадети «непояснюване з нинішнього рівня наших медичних знань».
Першим дивом, яке сталося в Люрді, визнано випадок 38-річної француженки Катрін Латапі з Лубажака, яка півтора року страждала від паралічу ліктя і парезу плечей. Вона була зцілена 1 березня 1858 року, коли об’явлення ще тривали. Дієцезія Тарб (на її території розташований Лурд) визнала це дивом через чотири роки, 18 січня 1862 року.
Попереднє, офіційно визнане 69-те диво, стосується 43-річної італійки Даніели Кастеллі, яка страждала на гіпертонію з тяжкими частими кризами. Звільнення від хвороби настало 4 травня 1989 року, а дієцезія Павії визнала це дивом 20 червня 2013-го.
Окрім згаданих, офіційно визнаних зцілень, до Бюро у Люрді на сьогодні надійшло загалом понад 7 тисяч повідомлень про різні виздоровлення, що звершилися за заступництвом шанованої там Богородиці. Ще варто додати, що майже 80% офіційно визнаних див стосується жінок. Наймолодша зцілена мала в момент повернення до здоров’я 2 роки, а найбільше зцілених (не рахуючи останнього випадку) походить із Франції: 55, далі — з Італії: 8, Бельгії — 3 і Австрії, Німеччини та Швейцарії — по одному. Шість осіб отримали чудесне зцілення, ніколи не бувши в Люрді, а більшість зцілень (50) сталися після контакту з водою в цьому місці, переважно в тамтешньому басейні.