Римо-Католицька Церква, більшість протестантських церков, а також деякі православні — включаючи Константинопольску (крім Афона), Антиохійську, Олександрійську, Кіпрську, Болгарську, Румунську й Грецьку святкують Різдво в ніч з 24 на 25 грудня.
Ввечері 24 грудня, коли загоряється перша зірка, що колись вказала дорогу мудрецям до новонародженого дитяти, родини збираються за святковим столом. Перед початком трапези читається уривок з Євангелія, співається перша колядка, потім усі переломлюють різдвяний хліб – облатку, що символізує радість свята, яке наближається. Облатки освячуються в храмах під час чотиритижневого посту перед Різдвом.
На скатертину обіднього столу іноді кладуть декілька джгутів сіна – як нагадування про Вифлеємські ясла. Крім куті на столі обов’язково стоять 12 пісних страв. В кінці Святвечора традиційно співають Колядки та відправляються до храму на святкову Месу.
Наступний день після Святвечора – Різдво. За біблійною оповідкою, цього дня у Вифлеємі в хліві Діва Марія народила Ісуса Христа. Першими, хто привітав новонародженого, були пастухи. Звістку про появу на світ сина Божого їм принесли янголи. Пізніше до немовляти прийшли волхви-мудреці зі Сходу, які про Месію знали з легенд. За вченням Церкви, народження Ісуса Христа відкрило можливість для спасіння душі та вічного життя для кожного християнина.
Про римо-католицькі традиції святкування Різдва читайте у матеріалі «Ми ділимось облаткою, як поляки, залишаємо вільне місце за столом, як євреї на пасхальному седері, в нас стали традиційними вертепи і театралізовані різдвяні дійства середньовічної Італії, в нас загостювала німецька ялинка…»