Уже 12 років при Благодійному фонді «Карітас-Львів УГКЦ», у рамках Дитячо-юнацького соціального центру, діє проєкт «Соціально-педагогічної роботи з дітьми та молоддю в Україні». Про це розповідає його керівник Сергій Майоров.
Джерело: Релігія в Україні
При зародженні проєкту його діяльність була спрямована на забезпечення базових потреб за німецькою моделлю мобільної роботи з молоддю. Йдеться про гарантування базових потреб у харчуванні й одязі для підлітків із родин, що перебувають у кризі й потребують допомоги. Також від самого початку заснування Центру діяла виїзна бригада, яка щотижнево розвозила таким дітям гарячі обіди.
А в подальшому у Карітасі почали розвивати ще й такий спектр молодіжного осередку, де підліткам було би безпечно, де дбали би не лише про їхні базові потреби, а й про потреби спілкування, визнання, безпечного простору.
— Ваша аудиторія — підлітки 12-18 років, можуть бути й молодші, ніж 12. І роботу зосереджуєте на дітях зі соціально вразливих груп. Як їх знаходите?
— Так, працюємо з дітьми зі сімей, що опинились у складних життєвих обставинах, внутрішньо переміщених з окупованого Донбасу чи Криму, багатодітних, малозабезпечених. Також у нас відчинені двері для дітей без перелічених соціальних статусів, але які мають проблеми психологічні, пов’язані з комунікуванням з однолітками, низькою успішністю, зазнали чи зазнають насилля, зокрема сімейного, потерпають від булінгу тощо.
Таких дітей до нас скеровують соціальні служби, благодійні фонди, громадські організації, інколи працює так зване «сарафанне радіо», коли підлітки розповідають про центр друзям, знайомим та приводять їх.
— Що пропонуєте таким дітям на сьогодні?
— Насамперед — безпечне комфортне середовище для всебічного розвитку, відпочинку та спілкування з однолітками і працівниками центру. До нас можна приходити з понеділка до п’ятниці з 11-ї до 18-ї години. Даємо дітям нагоду не лише брати участь у цікавих заходах, а й попрацювати за комп’ютером, спокійно виконати домашні завдання, відпочити: пограти в настільні ігри, настільний теніс та футбол, подивитися кіно, поспілкуватися, бо часто дітям сьогодні саме цього найбільше бракує — звичайного спілкування. Тому найперше наше завдання — створити безпечне й комфортне середовище для розвитку, для пошуку себе, реалізування своїх знань, талантів, тобто дати підліткам те, чого вони з певних причин не можуть отримати вдома.
— А якщо говорити про заходи?
— Наш проєкт передбачає різні програми, зокрема профорієнтаційну, фінансової грамотності, на які запрошуємо більше дітей. Також пропонуємо щотижневі кулінарні майстер-класи, тренінги з особистісного розвитку підлітків, артзаняття, спортивні заняття. До речі, маємо футбольну команду «Білі леви», роботу якої плануємо відновити після карантину.
Нещодавно започаткували співпрацю з ІТ-фірмою щодо залучення підлітків до навчань у цій галузі. За потреби у нас діє програма «Соціальний репетитор» — тобто коли дитина потребує допомоги у вивченні певної дисципліни, то шукаємо їй відповідного вчителя. Це може бути як досвідчений педагог, так і студент.
До карантину у нас також були популярними літні табори — внутрішні, на базі Карітасу і виїзні: у Шацьку (Волинь), на Одещині, а також у Львівській області (у селі Лопушна).
Щобільше, часто наші вихованці самі ініціюють той чи інший захід.
— Позаяк роботи є чимало, то хто працює з підлітками?
— У штаті маємо чотирьох працівників: керівника, соціального педагога, соціального працівника і психолога. Ну й, звісно, залучаємо волонтерів, працівників партнерських організацій, до прикладу, педагогів на соціальне репетиторство, працівників гіпермаркету «Ашан Південний», які спільно з підлітками вчаться готувати, передають їм власні професійні знання та проходять цікаві квести.
— Розкажіть про найновіші заходи, які вдалося започаткувати.
— Це курс фінансової грамотності. Вже працює одна група. На другу ще добираємо учасників. На цих заняттях діти знайомляться з функцією грошей, дізнаються, де їх можуть безпечно і комфортно заробити. Також вчаться, як економити, як розпоряджатися сімейним бюджетом, як купувати. Цей курс провадить соціальна працівниця Марія Дзюрах разом із психологинею Софією Зотіною.
Нещодавно також започаткували профорієнтаційний курс, спрямований на знайомство з кар’єрою, самопізнання, вивчення особистісних якостей, приналежності до певного виду професії, зайнятості. І найважливіше: ми намагаємося підготувати підлітків до співбесід, загалом до комунікативної взаємодії з можливими працедавцями, викладачами, які їх навчатимуть у ЗВО.
Після повного етапу профорієнтаційного курсу підліток отримає сертифікат та можливість стати учасником фотосесії: зможе виконувати обов’язки професіонала, фах якого обрав, та отримає незабутні фото про це. Кожен учасник зможе день провести на конкретному робочому місці, знайомлячись з особливостями певної роботи.
Отже, ми пропонуємо підліткам ресурси, знання, якими готові поділитися. А ті, кому це цікаво, долучаються.
Профорієнтаційний курс має 10 зустрічей на певну тему, а також квести, візити в центри зайнятості, на підприємства і в освітні заклади. Якщо аналізувати торішній курс, то підлітки цікавилися робітничими фахами, а також професіями кухаря, офіціанта, перукаря, візажиста, комп’ютерника.
— Розкажіть про напрям вуличної соціальної роботи.
— Це робота соціального працівника, здебільшого у теплу пору, коли підлітки багато часу проводять на вулиці, збираються на лавках, в паркових зонах, закинутих будівлях, коло під’їздів. Він спілкується з ними, прагне зрозуміти їхнє середовище, намагається викликати довіру, налагодити контакт, спільно дослідити навколишнє середовище та оточення й спільно реалізувати проєкт з громадою. Переконати, що молодь є рушієм суспільства, що може в ньому багато змінювати. Це складна й цікава робота. Зрозуміло, що не всіх вдається залучити, зацікавити, але таки вдається.
— Ваша спільнота має локацію на Левицького, 111. Це очевидно, що не всім дітям близько чи зручно сюди добиратися. Чи не думали ви про осередки в інших районах міста?
— Це була би добра ідея. Однак наразі не бачимо такої можливості, адже Карітас має фінансування Німецького уряду за підтримки Карітасу України, а не з місцевого бюджету, тому не можемо претендувати на виділене місце, скажімо, в медіатеці чи в якомусь комунальному центрі розвитку. Хоча знаємо про гарний досвід молодіжних осередків чеських чи німецьких колег, у яких діють мобільні пункти роботи з молоддю, які вдало використовують ресурси, котрі мають: чи то вагончики на колесах, чи виїзні ігротеки по різних районах міста. Мріємо про відкриття аналогічних центрів і в інших частинах міста, адже для цього маємо величезний досвід, ресурси, методичні напрацювання, які готові використовувати для допомоги та розвитку підлітків нашого міста.
— Чи діти змінюються під впливом того, що їм пропонують у Центрі?
— Так, маємо конкретні доказові приклади. Кажемо про це впевнено, дивлячись на історії вже дорослих людей, які були нашими вихованцями. Наші контакти: м. Львів, вул., К. Левицького 111. Тел. +380673701457. Фейсбук: https://www.facebook.com/caritaslviv
Ірина Мартин