Кирил вчергове поскаржився світу на "кричущі приклади тиску" в Україні на УПЦ МП
За повідомленням пресслужби РПЦ, Кирила обурило те, що 24 квітня Служба безпеки України проведела обшуки у Святогірській лаврі та висунула підозру митрополитові Святогірському Арсенію, який публічно розкрив інформацію про розташування українських збройних сил. Сам митрополит Арсеній був затриманий під час обшуку, а 25 квітня суд заарештував його на 60 днів утримання під вартою без права внесення застави.
«Багатоденний арешт митрополита Арсенія за штучними, надуманими підставами є черговим з низки інших каральних заходів, спрямованих проти публічних спікерів Української Православної Церкви та її інформаційних ресурсів», - заявив Кирил і згадав також про те, що 13 березня цього року, СБУ заявила про порушення кримінальної справи стосовно 14 співробітників релігійного інформаційного ресурсу «Союз православних журналістів», звинувативши їх у «державній зраді», «колабораціонізмі» та інших злочинах.
Кирил знову порушив питання про підготовку до прийняття в другому читанні законопроекту Кабінету міністрів України № 8371 «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності в Україні релігійних організацій», що триває в українському парламенті.
«Метою законопроекту є фактична заборона Української Православної Церкви, а також полегшення процесу вилучення її храмів та майна, чого не приховують у своїх публічних виступах самі законодавці», - заявив Кирил.
Він також заговорив про нібито «антирелігійний терор в Україніі».
У зверненнях до керівників та представників міжнародних організацій Кирил попросив їх «звернути увагу на перечислені ним факти кричущого зневажання прав людини в Україні та докласти зусиль до захисту права на свободу віросповідання віруючих і громад Української Православної Церкви».
Послання Кирил направив главам Антіохійської, Єрусалимської, Грузинської, Сербської Румунської, Албанської, Польської, Чехословацької, Американської та Македонських Церков, а Священному Синоду Болгарської Православної Церкви.
А також: генеральному секретарю ООН Антоніо Гутеррішу, верховному комісару ООН з прав людини ФолькеруТюрку, генеральному секретарю ОБСЄ Хельгі Марія Шміду, директору Бюро ОБСЄ з демократичних інститутів і прав людини Маттео Мекаччі, генеральному секретарю Ради Європи Марії Пейчинович-Бурич.
