Українське суспільство, як глибоко травмоване, має два шляхи поводження зі своєю травмою — занепадати з жалю до себе або зібратися й рухатися вперед, каже доктор філософських наук, професор Університету Лойола Мерімаунт у Лос-Анджелесі (Каліфорнія, США), богослов Кирило Говорун.
Під час дискусійної панелі спільного проекту LB.ua та EFI Group «Нова країна», що була присвячена проблемам і майбутньому української вищої школи та науки, професор з більш ніж 20-річним досвідом викладання в закордонних університетах вказав на приклади глибоко травмованих країн, що обрали розвиток; а також висловився про те, що може зцементувати суспільство і що робити з освітою, аби нові «путіни» ніколи не зʼявилися, принаймні в нашій країні.
«Ми можемо допустити, щоб травма нас проковтнула, щоб ми розслабилися, почали собі все пробачати через те, що травмовані. І маємо на це право. Ми маємо право пробачати собі і тим самим опускатися нижче і нижче через травму. Багато хто так і робить. Або травма може нам допомогти згрупуватися, консолідуватися і зробити ривок уперед», — заявив Кирило Говорун.
У реформуванні освітньої галузі доктор філософських наук вважає важливим перетворити її на систему освіти цілісної людини. Йдеться про те, щоб людина мала можливість не просто спеціалізуватися на чомусь, а й вивчати широкий спектр дисциплін.
«Щоб, наприклад, уникнути синдрому Путіна. У чому проблема Путіна? Він навчався на юрфаці Ленінградського університету. Але очевидно, що в нього завжди був інтерес до історії. Оскільки в нього все ж таки спеціалізація була вузька — юридична, він не міг реалізувати себе як історик. І зміг тільки тоді, коли в нього з'явилося трошки більше часу, коли став диктатором. Але став він істориком-аматором з відповідними наслідками.
Якби Путін навчався в єзуїтському університеті (просто для прикладу, це стосується багатьох інших університетів), він мав би можливість обирати не лише юриспруденцію, а й історію, богослов'я. Не те богослов'я, яке йому проповідує Кирило, у нього було б своє критичне ставлення до богослов'я. Тоді вже "русскім міром" не обдуриш.
Коли є можливість вибору, як це роблять у Liberal Arts College, людина не стає апріорі ідеальною або уникає тих сценаріїв, за якими почав розвиватися Путін. Але можливість такого сценарію мінімізується. Мені здається, для нас, для України, дуже важливо мати можливість отакого формування студента — з правом вибору не лише спеціалізації, а й різних дисциплін. Тоді, можливо, не було б і Путіна», - каже Кирило Говорун.
Крім того, професор називає гуманітарний компонент в освіті (абсолютно в усіх дисциплінах, зокрема в STEM) тією основою, що здатна склеїти суспільство, академічну, університетську спільноти. У США, зазначає Говорун, майже в усіх університетах викладають філософію чи релігієзнавство, що забезпечують професійні вчені, об’єднані у відповідні асоціації (наприклад, в Американську академію релігії з 10 тисячами членів. — Ред.).
«Знаєте, зараз учені почали розуміти, як давні римляни будували свої будівлі без цементу — Колізей, акведуки тощо. Річ у тім, що для цеглин вони використовували спеціальний розчин з вкрапленням крейди, і коли потрапляє волога, ця крейда реструктуризується всередині розчину і дозволяє тримати, попри зміну структури, всі навантаження, які бере на себе ця споруда. Без будь-яких технологій цей розчин скріплює оці всі елементи. От я за те, що, щоб гуманітарна освіта, елементи гуманітарного знання були такою сполукою для українського суспільства», — висловив думку Кирило Говорун.