Більше року Митрополія добивалася визнання бездіяльності чиновників через відсутність їхньої реакції на відвід експертам, долученим до релігієзнавчої експертизи Статуту УПЦ. Натомість Київський окружний адміністративний суд своїм рішенням від 18 вересня визнав, що позивач не надав «доказів, які б доводили вплив індивідуальних поглядів експертів на хід та результат релігієзнавчої експертизи, колегіально та одноголосно зроблені висновки».
Як повідомляє «Главком» з посиланням на рішення суду, позивач також просив визнати нечинним сам Висновок релігієзнавчої експертизи Статуту про управління УПЦ на наявність церковно-канонічного зв’язку з Московським Патріархатом, затверджений наказом Державної служби з етнополітики від 27 січня 2023 року.
Вищезгаданий наказ Київська митрополія вважала протиправним та вимагала скасувати.
Державна служба з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС) з метою об’єктивності та повноти дослідження Статуту УПЦ МП залучила до проведення релігієзнавчої експертизи п’ятьох професорів, докторів наук та одного кандидата наук. Вказані науковці – фахівці у галузі релігії, історії Церкви, свободи совісті, державно-конфесійних відносин, богослов’я з багаторічним досвідом, зокрема, у дослідженні східного православ’я.
Ці спеціалісти ввійшли до складу Експертної групи із забезпечення проведення релігієзнавчої експертизи, утвореної відповідно до рішення Ради нацбезпеки і оборони від 1 грудня 2022 року «Про окремі аспекти діяльності релігійних організацій в Україні і застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)».
Експерти досліджували різні документи. Серед них Статут про управління Української Православної Церкви, прийнятий 27 травня 2022 року; «Грамота Алексія II, Божою милістю Патріарха Московського і всієї Русі Митрополиту Київському і всієї України Філарету» від 27 жовтня 1990 року, згадана у Статуті УПЦ; Рішення Архиєрейського Собору РПЦ від 25-27 жовтня 1990 року щодо статусу УПЦ; чинну редакцію Статуту РПЦ від 2017 року, два листи предстоятеля УПЦ МП митрополита Онуфрія з офіційними тлумаченнями положень Статуту про управління церквою (у редакції, прийнятій на Соборі УПЦ 27 травня 2022 року).
Окремо суд підтвердив той факт, що УПЦ МП відряджала свого представника для участі у проведенні релігієзнавчої експертизи. Ним був голова Синодального юридичного відділу протоєрей Олександр Бахов. 10 січня 2023 року Бахов брав участь у засіданні Експертної групи, де заявив відвід чотирьом членам групи. Через два дні після цього інциденту Державна служби з етнополітики відправила листа митрополиту Онуфрію з проханням письмово спростувати або підтвердити церковно-канонічний зв’язок УПЦ з Московським Патріархатом. На що очільник релігійної організації не надав жодних пояснень.
Натомість у листі єрарха було зазначено, що «УПЦ не ставить під сумнів, що Державна служба з етнополітики, відповідно до законодавства, має право проводити релігієзнавчу експертизу, але у той же час зазначено, що такі експертизи мають поводитись об’єктивно, прозоро, фаховими та неупередженими спеціалістами, не порушуючи права інших осіб, в тому числі й УПЦ». Іще митрополит Онуфрій додав, що УПЦ «не відмовляється від участі у проведенні релігієзнавчої експертизи і готова надати свої пояснення».
Як з’ясував суд, Державна служба з етнополітики та свободи совісті Міністерства культури, відповідно до Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» та свого Положення, проводить релігієзнавчу експертизу. Водночас позивач просив суд визнати нечинним висновок релігієзнавчої експертизи на підставі формальних ознак, «проте не висунув жодних зауважень щодо суті та змісту самої релігієзнавчої експертизи».
«Позивачем не надано доказів, які б доводили вплив індивідуальних поглядів експертів на хід та результат релігієзнавчої експертизи, колегіально та одноголосно зроблені висновки тощо. Крім того, позивач не представив аргументів, які б спростовували сам зміст висновку релігієзнавчої експертизи, що може свідчити про його об’єктивність», – сказано у судовому рішенні.
До слова, Київський окружний адмінсуд не досліджував по суті висновок релігієзнавчої експертизи Статуту про управління УПЦ МП від 27 січня 2023 року.
Це рішення Київського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення терміну подання апеляційної скарги, на який відведено місяць.
Як наголошує «Главком», це вже утретє за останні півтора роки Київська митрополія УПЦ МП потерпіла гучне судове фіаско.
Київський окружний адміністративний суд 15 травня 2023 року визнав, що ухвалення нової редакції Статуту про управління УПЦ у 2022 році не призвело до розриву церковно-канонічного зв`язку цієї організації з РПЦ, тобто, що Українська Православна Церква продовжує входити до складу Російської Православної Церкви.
Згодом, апеляційна інстанція наприкінці осені 2023 року підтвердила законність рішення Київського окружного адмінсуду. «Апеляція підвела верхівку УПЦ МП до складного вибору, якому вони затято пручаються останні чотири роки: ця Церква зобов’язана перереєструватися і перейменуватися – закріпити у назвах канонічний зв’язок із Російською Церквою», — підсумовував «Главком».