Дивною є спроба Путіна представити українську православну Церкву похідною від московської. Адже московська “Церква-мати” на кілька століть молодша від української “Церкви-доньки”. І той-таки Софійський собор більш ніж наочний доказ цього.
Про це пише віце-прем’єр-міністр України Олексій Резніков в своєму матеріалі на ZN, аналізуючи статтю Путіна про Україну, повідомляє Релігійна правда.
“У центрі Києва розміщена велична пам’ятка сакральної архітектури початку XI ст., яка входить до переліку об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, — собор Софія Київська. Оздоблення собору — це сотні квадратних метрів унікальних мозаїк і фресок. На одній із фресок зображено княжу родину. Вчені лише сперечаються, котрий саме князь перед нами — Володимир Великий, під час правління якого відбулося хрещення Русі, чи його син — Ярослав Мудрий, за часів якого було завершено будівництво храму й намальовано фрески”, – пише автор.
Він наголошує, що сьогодні кожен українець у столиці своєї держави може зайти в храм, якому тисяча років, побачити зображення князя, який правив із цього самого міста державою, в рази більшою за імперію Карла Великого, і, можливо, ходив цією підлогою. Кожен, хто знає українську мову, може розібрати написи-графіті, які впродовж тисячі років залишали на стінах собору наші предки.
А в Росії немає нічого подібного.
“Символ безперервної мовної традиції, величної історії, світської влади і православної віри міститься в Києві. Не контролюючи цього міста-символу, Росія втрачає свій історичний міф. Доводиться починати історію або з варязьких найманців, або з лісів та боліт.
Згадувати, що саму Москву правнук Ярослава Мудрого заснував через приблизно 125 років після будівництва Софії Київської. І що донька Ярослава — княжна Анна — стала королевою Франції за 100 років до заснування Москви нащадками з її роду.
Тому, коли президент Росії назвав Ярослава Мудрого “нашим князем, а його доньку Анну — “русской, в Україні посміхалися навіть школярі”, – зазначає Резніков.
За його словами, ще дивнішими є спроби представити Цкраїнську Православну Церкву похідною від Московської. Адже московська “Церква-мати” на кілька століть молодша від української “Церкви-доньки”. І той-таки Софійський собор більш ніж наочний доказ цього, зазначає автор.