Закон про заборону Московського Патріархату в Україні не передбачає насильницьке закриття храмів, однак громади, які орендують комунальне майно, матимуть певні проблеми.
Про це в інтерв'ю Каштан.NEWS розповів релігієзнавець Олександр Саган.
"Ми не говоримо про закриття або ліквідацію релігійних організацій в тому сталінському розумінні, коли приїжджали комісари в шкірянках і арештовували священика, закривали церкву, перетворили її на склад. Про це не йдеться, йдеться про припинення. Тобто, фактично, єдине, що зміниться – релігійна організація втратить статус юридичної особи. Для тих релігійних організацій, які орендують державне або комунальне майно, зміни будуть кардинальні: їх попросять на вихід. Вони не зможуть його орендувати далі, а сьогодні є таких понад 3 000 об’єктів, які орендуються. Для сільських громад, які в селах самі побудували собі храм, фактично нічого не зміниться», – пояснив Олександр Саган.
Також у законі чітко прописане поняття афілійованості – тобто підпорядкованості тієї чи іншої релігійної організації певному духовному центру. Список організацій, афілійованих з РПЦ, складатиме Державна служба з етнополітики свободи і совісті.
«Тому ми все-таки очікуємо, що закон буде поштовхом для цих мирян. Що вони, побачивши себе в цьому списку, перестануть вірити тим священикам, які їх до останнього і до сьогодні переконують, що, мовляв, ми ніякого зв’язку з Російською Православною Церквою не маємо, це десь хтось там, але тільки не ми, ми Українська Православна Церква», – вважає Саган.
Водночас він підкреслює, що закон не регулює питання віри, Богослужінь та інших форм відправлення культу.
«Там чітко написано, що жоден пункт цього закону не стосується обмежень правил свободи і совісті. Але ми маємо захистити свій конституційний лад, і це абсолютно нормальна практика, коли ми вимагаємо розірвати зв’язки залежності від московського центру. Я вам наведу дуже елементарний приклад: чому, наприклад, у 2014 році у нас зникли капелани УПЦ МП? У 1996-1997 роках Московська Патріархія підписала договори співпраці зі всіма силовими структурами Російської Федерації – ФСБ, міністерство оборони, інші силові структури. Тобто фактично всі структури, які більш-менш воєнізовані, мають такі договори про оформлення, вони там проходять якусь військову підготовку і так далі. І тепер, виходить, цікава ситуація: у нас же священики напряму підпорядковані Московському Патріархату. Які договори вони будуть виконувати? Ті, що підписала їхня керівна структура, чи якісь інші? Зрозуміло, що ми маємо небезпеку, що вони будуть виконувати оці договори, які підписала Московська Патріархія. А ці договори напряму становлять загрозу національній безпеці України. І тому в 2014 році, як тільки почалися військові дії захоплення українських територій, було прийнято чітке і однозначне рішення – жодного капелана УПЦ МП не може бути в війську», – розповів релігієзнавець.