У Чернігові 5 жовтня почала працювати Комісія Міністерства культури та інформаційної політики з приймання-передачі державного майна Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній».
Про це повідомляє пресслужба МКІП, передає Укрінформ.
"Одним із завдань комісії МКІП є прийняття державного нерухомого майна Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» у власність держави від тимчасових користувачів", - йдеться в повідомленні.
Зазначається, що комісія міністерства під керівництвом директорки Департаменту культурної спадщини МКІП Мар’яни Томин вже задокументувала руйнування пам’ятки архітектури національного значення – П’ятницької церкви, яка постраждала внаслідок російського ракетного удару 19 серпня 2023 року.
Також комісія зафіксувала занедбаний стан Спасо-Преображенського собору, який тривалий час перебував у користуванні релігійної громади УПЦ МП, незадовільний стан Троїцького собору, потреби щодо збереження Успенського собору Єлецького монастиря.
"До цілісного майнового комплексу заповідника входять 26 пам’яток архітектури національного значення. Особливу цінність серед них становлять: П’ятницька церква, Спасо-Преображенський собор, Троїцький собор, Єлецький Успенський собор", - підкреслюють у відомстві.
Зазначається, що надалі комісія МКІП визначить невідкладні заходи для збереження пам’яток заповідника й обере першочергові об’єкти для реставрації. Також у міністерстві планують звернутися до міжнародних організацій та фондів з розрахунками потреб для проведення реставраційних та консерваційних робіт тих обʼєктів, які будуть виокремлені роботою комісії.
Як повідомлялося, історичний центр Чернігова є кандидатом на внесення до Списку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО. Цьогоріч МКІП спільно з обласною та міською адміністраціями розпочали роботу над внесенням культурного ландшафту міста Чернігова до Переліку об’єктів культурної спадщини, що перебувають під загрозою.
Нагадаємо, представники УПЦ МП намагалися чинити опір роботі комісії. Настоятель собору отець Григорій спочатку відмовився відкривати працівникам Мінкульту доступ до собору. Він не відкривав опечатаний храм, доки не приїхав юрист єпархії УПЦ МП Олександр Шамко, проте той не зміг вберегти священнослужителів від перевірки – працівників Мінкульту довелося впустити до святині.