УПЦ (МП) не має підстав називати Спасо-Преображенський собор в Одесі своєю власністю. Про це 22 грудня кореспонденту РІСУ Ігорю Столярову заявив начальник управління у справах релігій Одеської облдержадміністрації Анатолій Сенчук.
“Спасо-Преображенський собор не є власністю жодної з релігійних конфесій. Це власність міста. В УПЦ (МП) немає жодних підстав вважати собор своїм. Правдою є лише те, що у Фонді відродження собору більше працівників, які вважають себе вірними Московського Патріархату. Це єдине. Але жодних дій для остаточної передачі собору УПЦ (МП) ніхто тепер не робить”, – наголосив А. Сенчук.
Нині в Одесі на кошти мешканців міста триває відродження Спасо-Преображенського Собору, знищеного у 30-х роках минулого століття комуністичним режимом. Одеська єпархія УПЦ (МП) неодноразово заявляла про те, що Спасо-Преображенський собор є власністю саме цієї конфесії і чинила всілякі перешкоди на шляху реалізації ідеї почергових богослужінь з духовенством УПЦ КП.
Влада Одеси заявляє, що Спасо-Преображенський собор будується на добровільні внески всіх мешканців міста. Однак служити там нині надають можливість лише УПЦ (МП).
24 грудня до РІСУ надійшло повідомлення від благодійного правозахисного фонду “Рутенія”, до якого звернулися працівники підприємства “Одесаводоканал”. Вони повідомили, що під час видачі місячної зарплати керівництво “Одесаводоканалу” зобов’язало бухгалтерів вносити по 100 гривень з особи за “благодійний квиток на відродження Спасо-Преображенського собору”.
На одному з “благодійних” квитків, які потрапили до правозахисників, вказано адресу Чорноморського православного фонду.
"До нас звернулися люди, які взагалі не є православними і не належать до жодної з релігійних конфесій. Викладати 100 гривень на відбудову собору, маючи зарплату у 400 гривень, для них є складно. Ми провели власне розслідування. Виявилося, що наказ на таку примусову “благодійність” дала мерія Одеси”, – говорить голова правозахисного фонду “Рутенія” Алла Користовська.
За її словами, таку ж форму примусового стягування грошей на Спасо-Преображенський собор застосовано до вчителів, зокрема шкіл Суворовського та Київського районів Одеси, до лікарів у поліклініках, на міських виробничих підприємствах.