Незважаючи на протиріччя щодо почергового служіння в храмі, яке тривало упродовж двадцяти років, сталося те, до чого закликає сам Христос. У с. Сосулівці громади УГКЦ і УПЦ КП об’єдналися разом у передпасхальних Богослужіннях.
Незважаючи на протиріччя щодо почергового служіння в храмі, яке тривало упродовж двадцяти років, сталося те, до чого закликає сам Христос. У с. Сосулівці громади УГКЦ і УПЦ КП об’єдналися разом у передпасхальних Богослужіннях. Вони спільно виносили Плащаницю: православний священик разом із старшим братом православної громади та греко-католицький священик із старшим братом греко-католицької громади. Відтак по черзі, об’єднавшись, парафіяни обох громад.
У с. Сосулівці дві третини православних парафіян і третина греко-католиків. Після дворічних почергових Богослужінь в одному храмі дійшли до глибшого порозуміння. Люди плакали від радості. Конфлікт вичерпано і зараз мова йде про зближення двох громад у збереженні їхньої цілісності. Це добрий приклад для інших, де є подібні ситуації, повідомляє Департамент інформації УГКЦ з посиланням на сайт Бучацької єпархії УГКЦ.
Як розповів о. Володимир Заболотний, душпастир греко-католицької громади до цього молитовного дійства йшли багато років, «щоб, зранені внутрішнім конфліктом душі, отримали зцілення через приклад своїх душпастирів і самі почали собі взаємно вибачати».
«Христове тіло, зображене на Плащаниці, спонукає не тільки замовкнути та осмислити своє життя і вчинки, але і дає цілющу благодать і впевненість, що ніхто не є покривджений, а, навпаки, зцілений і пригорнутий, як улюблена Божа дитина», − зазначив о. Володимир.
Він так пояснив причину цієї важливої події: «У нас нема що ділити: один Бог, одна Україна, яка проходить тепер одну Хресну дорогу, один Христос і одна Плащаниця. Після Революції гідності люди теж дозволили собі на переміну власних сердець. Це стало відчутно і тому такий результат».