Під час Патріаршого візиту на Буковину, який відбувся 17 травня 2012 року, Глава Української Православної Церкви Київського Патріархату Філарет зустрівся з журналістами. РІСУ у нього поцікавилася про нинішній стан стосунків між УПЦ КП та Вселенським Патріархом Варфоломієм.
"Контакти між Київським та Константинопольським Патріархатами не припинилися, – констатував Глава Української Православної Церкви Київського Патріархату Філарет. – Але вони ускладнилися не через позицію Київського Патріархату. А ускладнилися через взаємовідносини між Москвою і Константинополем. Константинопольський Патріархат хотів би бачити українську Церкву автокефальною. Це його позиція. Але для цього українському православ'ю треба об'єднатися. Ця відсутність єдиної української православної Церкви є перешкодою для визнання Константинополем автокефалії української Церкви. Тобто нам спочатку треба об'єднатися, а потім ця Церква буде визнана Константинополем. А для того, щоб нас не визнали, Москва робить все для того, щоб українське православ'я не об'єдналося. Тому процес цей продовжується. І контакти наші з Константинополем, і не тільки, ми маємо. Контактуємо також з Єрусалимським Патріархом, з Румунською Церквою, Грецькою, Грузинською, Чорногорською Церквами. Є у нас контакти з православними Церквами. І вони нам кажуть: потерпіть, все буде, будете ви визнаною автокефальною православною Церквою".
Щодо можливих намірів Вселенського Патріарха надати автокефалію УПЦ КП під час його візиту в 2008-му році в Україну Глава Української Православної Церкви Київського Патріархату Філарет сказав таке:
"Коли Москва стала на Вселенського Патріарха дуже тиснути, а наш президент Віктор Ющенко наполягав на тому, щоб Константинопольський Патріарх визнав Київський Патріархат, то Вселенський Патріарх запропонував нам модель, яка нас абсолютно не влаштовує. Яку він запропонував модель? Ввійти до складу Константинопольського Патріархату і тоді ви будете визнані. Бо ви станете частиною Константинопольського Патріархату. Скажіть, хіба нам таке визнання потрібне? Якби ми хотіли залишатися рабами, то ми б були рабами і Москви. А нам одне рабство пропонували поміняти на інше рабство. Нам рабство не потрібне. Ми хочемо мати свою Церкву. І тому цю пропозицію Константинополя ми відкинули. Саме визнання нам потрібне. Але воно не є перешкодою до спасіння. Люди, які сьогодні приходять до храмів Київського Патріархату, приходять молитися Богові, причащатися... Їм що визнання потрібне? Не визнання їм потрібне, а їм потрібне причастя благодаті Святого Духа через таїнства, прощення гріхів, спасіння, вони це отримують. Віруючим визнання не потрібне. Ми сповідуємо православну віру і тому більше нам нічого не потрібно".