«Країні потрібні священики. Ось саме так сформульована думка зненацька прийшла мені до голови, коли я вже дочитувала цю книжку — невеличкими порціями, по кілька звернень-проповідей денно».
Про це пише письменниця Оксана Забужко в передмові до книги щоденних звернень Блаженнішого Святослава «Україна стоїть! Україна бореться! Україна молиться!», передає Департамент інформації УГКЦ.
Письменниця зауважила, що церковна проповідь не є для неї звичним жанром, однак під час прочитання цієї книжки, вона осмислювала її спільно з автором.
«Не випадковий тут часто вживаний автором термін „святотатська війна“, що означає не саме лиш порушення Божих Заповідей (вони порушуються в кожній війні, так чи так), а замах на сам Богом даний порядок речей, на основи буття: глум над Творцем, а не лише над творивом», — зазначила п. Забужко.
На її думку те, що розв’язана Росією проти України «Велика війна» є «безбожною», отже, війною проти Бога, зрозуміло усім — і вірянам, і агностикам.
«„Країні потрібні священники“ (неодмінно „добрі“, авжеж!) — і потрібна ця книжка: як стовідсотково надійний замінник усіх, звіяних і узневажнених одним подувом, як посохле листя, томів мотиваційної літератури. Бо це, підкреслю ще раз, не просто збірка щодень упродовж року, від 25.02.22 до 24.02.23, наговорюваних Блаженнішим відеозвернень. Не просто пам’ятка першого року війни (хоч і в такій якості вона вкрай важлива і має стати на полицях наших бібліотек — як документ і світської, й церковної історії водночас). Але для спраглого сенсів і готового до співпраці читача в ній є й свій власний внутрішній сюжет, своя „сторі“ — історія священника, якому віра на наших очах допомагає і „вивозити“, і „стягувати“ для нас усіх те, що, здавалось би, людині не під силу: бачити присутність Бога там, де вбивають дітей», — зазначила в передмові письменниця.
«Розмова про християнські гріхи й чесноти якраз після Бучі й Маріуполя виявляється несподівано доречною й актуальною, — визнала вона, — як відповідь на питання, як можна (і треба!) жити далі, і часто повторювана, за невідчитною для мене логікою церковного календаря, тема „блаженні миротворці“ поступово розростається до окремого наскрізного „підсеріалу»-трактату про значення миру“.
Оксана Забужко назвала книжку Блаженнішого Святослава практичним посібником, що містить відповіді на головні, в умовах святотатської війни, питання: 1) де брати сили особисто тобі, і 2) як відбудовувати Україну з руїн «тонкого плану»? «Десь на цьому етапі мені й блисло оте — „країні потрібні священники“: ось якраз такий провід і потрібен, цілій країні, без нього ми „не стягуєм“, надто серйозне нам випало випробування… Тож наостанці скажу, трохи перефразувавши Ж. — П. Сартра: майте терпіння прочитати цю книжку», — підсумувала письменниця.