10 років безперервного болю і крику… У Львові, в Рясне, живе дівчина, Зоряна Пророк. Хоча, батьки кажуть, що живе вона радше в лісі, а вони разом з нею. Бо саме до лісу втікають, коли починаються раптові приступи болю… щоб сусіди не чули. Діагноз епілепсія не дає життя дівчині та її родині. Зараз вони наважилися на операцію і просять допомоги у львів’ян!
У квартирі Пророків завжди грає музика. Бо – це єдине, що заспокоює Зоряну. Вона у батьків єдина донька. Вони кажуть, що до 3 років не помічали нічого тривожного. А вже потім почалися раптові приступи болю декілька разів на день. Батько Роман розповідає, що лише у 12 років лікарі діагностували епілепсію:
«Найгірше те, що ми покинуті самі на себе. Для нас немає місця... Для Зоряни в Україні немає місця… Жодна школа, жодна лікарня, жоден притулок... Для нас варіант – хіба в інтернат для дітей психічно неповносправних, як кажуть, для «відказників». Нам пропонували написати заяву про те, що ми від Зоряни відмовляємось. Але я такого ніколи не зроблю! Тому, що це – вбивство своєї дитини. А на це я ніколи не піду!».
У Зоряни атрофована частина мозку. Це і є причиною приступів. Імениті професори кажуть, що дівчину врятує лише видалення цієї частини мозку. В Україні, Росії, Польщі таких операцій не роблять. Дівчину погодились оглянути німецькі нейрохірурги. Вони й підрахували, що на обстеження та операцію потрібно до 60 тисяч євро:
«Я не знаю, як буде далі… але нам бодай зняти оті приступи болю. Бо вже стільки років дивитися, як мучиться твоя дитина і нічим не могти допомогти і зарадити... Зрештою, ми не вічні… ми не вічні...».
Коли починається приступ болю батьки з Зоряною йдуть до лісу. Буває, що там вони проводять цілий день, за який проходять 10, а то й більше кілометрів. Адже біль викликає раптову невмотивовану агресію. Мама Зоряни, Любов Пророк, каже, що через біль Зоряна може бути небезпечною для людей:
«Прояв агресії може починатись вже тоді, коли починається приступ. Вона змінюється в очах, стає дуже нервовою. Біжить до кухні, куди-небудь і перевертає там усе. А після того страшно кричить...»
Приступи болю неможливо припинити ані таблетками, ані знеболюючим. Вони починаються дуже раптово і так само раптово закінчуються, каже тато Роман Пророк:
«Впродовж 5 хвилин їй хтось, наче, сверлить мозок… А потім все стихає…».
В лісі тато час до часу знімає Зоряну на камеру мобільного телефону. Він каже, що дівчиною часто цікавляться лікарі, зокрема й психіатри. А кожного до лісу не поведеш. Тому й закидає відео з донькою в інтернет. У соціальній мережі Facebook тато створив групу Зоряни Пророк (http://www.facebook.com/#!/groups/110685869010967/)
Це для родини – єдиний вихід у світ… І, звісно, ще є ліс. Туди щоразу йдуть подалі від людей. Поки що сам на сам зі своїм болем. Крик від нього звучить як крик про допомогу. Хто його почув, може телефонувати за номером: 067 67 114 79 - тато Роман.