Лишити їх у Лаврі означає дати можливість московській церкві укорінитися в нових умовах – це лише питання часу
Джерело: Укрінформ
Українці не можуть без мазохізму. Це я про ідею залишити певну кількість ченців «поважного віку» УПЦ Московського патріархату в Лаврі. Фактично йдеться про створення притулку для тих монахів у віці, яких митрополит у Києві Онуфрій і Ко нібито «зробили безхатченками» (!). І їх треба «пожаліти» й «опікуватися». За державний рахунок, я так розумію, чи за рахунок ПЦУ?… До речі, у самих старців чи у монастиря ПЦУ хтось запитував про таке бажання?
Складається враження, що у тих сотнях монастирів УПЦ МП, про які щороку звітує ця релігійна організація, немає місця для кількох десятків служителів? Там також уже запитували?
Автори ідеї або не зовсім зрозуміли – що таке чернецтво і які його традиції (канонічні приписи), або мають на увазі обхідний маневр – як зробити так, щоб нічого насправді не змінилося…
Почнемо з умовних старців – якого віку вони повинні бути, в якому стані здоров’я і хто це має визначати? Хто їх має доглядати? І ще десятки питань, відповіді на які призводять до наступної картини:
- Для старців мають проводитися богослужіння – потрібно передавати в оренду храм. Мають бути також молодші клірики УПЦ МП, які здійснюють богослужіння чи доглядають немічних. І знову монастир МП?
- Якщо проводяться богослужіння, то як не пускати на це дійство віруючих, які приїхали у Лавру?
Екзальтовані й політизовані бабусі моспатріархату – «і знову доброго дня!».
Що ж зміниться? Масштаби? Та це тільки питання часу…