Його Всесвятості Всесвятішому Варфоломію Архиєпископу Константинопольському і Нового Риму Патріарху Вселенському
Його Всесвятості
Всесвятішому Варфоломію
Архиєпископу Константинопольському і Нового Риму
Патріарху Вселенському
Ваша Всесвятосте!
З синівською любов’ю та шаною ми, єпископи Української Автокефальної Православної Церкви, звертаємося до Вашої Всесвятості зі соборним проханням продовжити Ваші труди з улікування церковного розколу в Україні.
Розуміючи, яке значення для Великої Церкви Константинополя та повноти православ’я у цілому має робота з підготовки Великого і Святого Собору Православної Церкви, ми підносимо свої молитви за те, щоби такий Собор було якнайшвидше скликано, а його діяння допомогли оновленню та консолідації Православної Церкви. Водночас ми просимо Вашу Всесвятість, як доброго пастиря, не оминати пастирською увагою й проблеми багатомільйонного українського народу, який потерпає сьогодні від розколу своєї Церкви.
Трагічне розділення Української Церкви відбулося внаслідок кризи церковної свідомості, що відійшла від ідеалу християнського універсалізму. Прямуючи назустріч вселенському православ’ю, наша Церква вже соборно засудила етнофілетичну ідеологію та заявила про відмову від етнофілетизму як засобу церковного будівництва (Заява архиєрейського собору УАПЦ від 15 серпня 2006 р.). Водночас, як свідки та учасники церковних процесів ми з сумом констатуємо, що без активної участі Вселенського Патріархату новий універсалістський вимір українського православ’я не буде остаточно розкрито.
Об’єднання Православної Церкви в Україні не може відбутися формально або механічно. Досягнення єдності має стати результатом процесу оздоровлення церковної свідомості та життя, звільнення їх від зовнішніх світських мотивацій. Ми прагнемо здобуття повноти церковності, прагнемо, щоб об’єднана Церква була виявленням християнської свободи та універсалізму. З огляду на це, ми не можемо прийняти за основу об’єднання запропоновані нам ідеї відновлення російської православної цивілізації або інші секулярні цінності.
Ваше Всесвятосте! Сьогодні, коли наша Церква потерпає від розділення, ми звертаємося до Вас із проханням не лише молитися за улікування розколу в Україні, але й надати нам ліки, що зможуть зцілити рани на тілі Української Церкви.
Ми закликаємо Вселенський Патріархат розробити та здійснити цілісну богословсько-церковну програму, метою якої є утвердження в Україні кафолічності церковної свідомості. Зокрема, на нашу думку, для оздоровлення церковної свідомості було б надзвичайно актуальним:
З іншого боку, єпископат Української Автокефальної Православної Церкви знову засвідчує перед лицем Матері-Церкви, що заради виходу зі штучної канонічної ізоляції та відновлення співпричастя зі вселенським православ’ям, наша Церква готова та прагне увійти до складу Вселенського Патріархату на правах автономії. Хоча здобуття автокефалії було й залишається стратегічною метою українського автокефального руху, для подолання розколу ми також готові йти на значні поступки, жертвуючи своїми власними інтересами заради загального блага Церкви.
Зважаючи на це, єпископат Української Автокефальної Православної Церкви звертається до Вашої Всесвятості з проханням активізувати діалог та розглянути можливі компромісні варіанти вирішення українського церковного питання.
З синівською любов’ю також просимо Вашу Всесвятість молитися за нашу Церкву, її ієрархів та Боголюбиву Україну з її побожним народом
У синівській любові та покорі
+МЕФОДІЙ
Митрополит Київський і всієї України
Предстоятель Української Автокефальної Православної Церкви
+АНДРІЙ
Митрополит Галицький
керуючий Івано-Франківською Єпархією
+РОМАН
Митрополит Вінницький і Брацлавський
+ІОАН
Архиєпископ Уманський
+ПЕТРО
Архиєпископ Крефальда і Бона
+МАКАРІЙ
Архиєпископ Львівський керуючий Рівненською, Волинською та Таврійською Єпархіями
+ФЕОДОСІЙ
Архиєпископ Дрогобицький і Самбірський
+ІЛАРІОН
Єпископ Черкаський і Кіровоградський
+МИХАЇЛ
Єпископ Фастівський, вікарій Київської Єпархії,
+ВОЛОДИМИР
Єпископ Житомирський і Поліський
Київ, Архиєрейський Собор УАПЦ, 26 серпня 2009 року