Відкриття виставки «Всеосяжна сила ікони», яка присвячена 40-річчю діяльності Червоноградської філії, 27 серпня, у четвер, о 16 годині у Львівському музеї історії релігії, що на площі Музейній, 1.
Про це РІСУ повідомили у Львівському музеї історії релігії.
Цьогоріч Червоноградська філія Львівського музею історії релігії (палац Потоцьких) святкує свій 40-річний ювілей. За цей час науковці музею змогли зберегти і примножити музейну збірку, збагативши її пам’ятками національної культури. На сьогодні вона нараховує 8 339 предметів основного фонду, що становлять 16 груп зберігання та близько 9 тисяч науково-допоміжного фонду.
Пам’ятки фондової збірки неодноразово експонували в різних містах України: Києві, Трускавці, Дніпропетровську, Севастополі, Львові, Кам’янську, Мелітополі, Луцьку, Острозі. Їх вивчення дає змогу розкривати цікаві сторінки минулого нашого народу, його духовного життя.
Виставка «Всеосяжна сила ікони» (із збірки Червоноградської філії Львівського музею історії релігії) – результат багаторічної діяльності музею. Вона сформована з творів українського сакрального мистецтва, що були віднайдені на території Західної України.
Основна мета виставки – ознайомити з фондовою збіркою філії, з українськими іконописними традиціями, сформувати уявлення про різновиди та символіку ікон, розвинути інтерес до сакрального мистецтва.
У виставковій залі Львівського музею історії релігії представлять 33 відреставровані ікони, написані на дереві та полотні. Хронологічно вони охоплюють період ХVІ–ХХ століть. Ікони вирізняються оригінальним трактуванням відомих сюжетів, своєрідною манерою письма, глибиною передачі відчуття і сенсу віри.
Окрім ікон із зображеннями Ісуса Христа і Богородиці, представлять сюжетні групи із образами різних святих: «Святий Архангел Михаїл», «Святі Катерина і Варвара», «Апостол Андрій», «Євангеліст Лука», «Святі Апостоли Фома і Матвій», «Святий Миколай», а також на теми свят: «Успіння Богородиці», «Різдво Ісуса Христа», «Вознесіння» та інші.
Перлиною виставки є ікона ХVІ століття «Вознесіння Господнє». Не можна обійти увагою високий рівень малярства пам’ятки кінця ХVІІ – початку ХVІІІ століть – ікони «Деісус». Ця композиція є своєрідним іконографічним та богословським розвитком теми Христа Вседержителя, де зображено прославленого, маєстатичного Спасителя на небесному троні серед ангелів, херувимів та серафимів.
Цікавою є ікона західноєвропейської школи «Святі Катерина і Варвара» ХVІІІ століття. Вишуканих, витончено жіночних, сповнених грації святих дів написано за новими канонами краси, де немає місця ні аскетичній суворості, ні умовному відчуженню образів.
Привертає увагу ікона «Ветхий Деньми» початку ХІХ століття. Ветхий Деньми – біблійний термін, який символічно відображає одну з властивостей Бога. Цей термін застосував пророк Даниїл при описі одного зі своїх таємничих видінь у Вавилоні: «Побачив я врешті, що поставили престоли, і сів Ветхий Деньми; Одежа Його біла, як сніг, а волосся голови Його – немов біла вовна…».
Яскравим зразком іконографії «Серця Ісусового» є ікона «Христос – палаюче серце». Такий сюжет в українській образотворчій традиції починає стрімко розвиватися на початку ХХ століття. В ній Серце сприймається як початок усього живого, на підтвердження думки, що без любові, безмежної і безкорисливої, смиренної і всюдисущої, нічого не може існувати.
Виставка працює до 1 жовтня.