Дослідники з Роял Хелоувей в Лондоні та вчені з Оксфордського університету стверджують, що почуття прощення гріхів і позбавлення почуття провини, це причини, через які люди більше схильні робити добрі справи.
Дослідники з Роял Хелоувей в Лондоні та вчені з Оксфордського університету стверджують, що почуття прощення гріхів і позбавлення почуття провини, це причини, через які люди більше схильні робити добрі справи, повідомляє Сatholicnews .
Раніше психологи вважали, що активніше робить добро та людина, яка відчуває сильне почуття провини. Дехто відверто сумнівався у важливості таїнства покаяння і примирення, і припускав, що визнання гріхів на сповіді може бути в якійсь мірі шкідливим і позбавляти людей щедрості щодо інших.
Ці теорії схилили доктора Райана МакКея з Роял Хелоувей у Лондоні провести ретельне дослідження. Команда психологів під керівництвом доктора МакКея попросила групу католиків дати відповіді на питання, серед яких було, до прикладу, чи вірять вони у Божий суд над людиною. Кожен з респондентів також повинен був подумати про гріх, який скоїв у минулому, і відповісти, що відчуває щодо нього зараз. Респонденти також відповіли на питання про те, чи вони вже визнали цей гріх на сповіді, і як вони себе почувають після того, як отримали відпущення гріхів. У наступній частині дослідження респондентів просили визначити рівень жертовності. Виявилося, що той, хто визнав свій гріх на сповіді, має щедре серце і... гаманець.
Кшиштоф Матушевський, колишній модератор Центру духовності з Катовіцької Архиєпархії підкреслює, що прощення гріхів пов`язане з психологічними відчуттями полегшення, а це збільшує схильність до спонтанних дій.
– Слід пам`ятати, що сповідь – це значно більше, ніж психологія. Вона відбувається не тільки в фізичній площині, але, перш за все, силою благодаті, – додає він.
– Людина, яка пережила прощення гріхів, має почуття вдячності. Це підвищує її мотивацію та бажання допомагати іншим, – говорить о. Матушевський.