Created with Sketch.

М.Кулиняк розповів про вимоги до керівників найбільших заповідників та музеїв України (оновлено)

01.02.2012, 09:07

Міністр культури Михайло Кулиняк вважає, що керівники національних заповідників та музеїв повинні виконувати, передовсім, менеджерські функції.

Міністр культури Михайло Кулиняк вважає, що керівники національних заповідників та музеїв повинні виконувати, передовсім, менеджерські функції.

Як передає УНІАН-релігії, про це міністр заявив 31 січня журналістам на прес-конференції, коментуючи нещодавнє звільнення директорів найбільших музеїв України.

«Ми підходимо до того, що потрібні менеджери», – сказав М.Кулиняк.
В той же час він зазначив, що не згоден з тим, що попередні керівники, зокрема Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника, Національного музею Тараса Шевченка та інших були змінені на людей, які не є фахівцями у музейній галузі. Зокрема, міністр наголосив, що призначений директором музею в Пироговому Дмитро Заруба закінчив історичний факультет, а призначена гендиректором Києво-Печерського заповідника Вікторія Ліснича протягом року працювала заступником міністра. «Мабуть ми прийдемо і до контрактної, і до конкурсної системи», – наголосив міністр.

В той же час він висловив впевненість, що призначеними керівниками найбільших музеїв «не буде нічого зроблено проти закону».

Довідка: На початку року було звільнено директорів провідних музеїв. Зокрема, з посади гендиректора Києво-Печерського заповідника було звільнено Марину Громову. На її посаду призначено Вікторію Лісничу, яка раніше працювала заступником міністра культури (5 квітня 2011 року під час вручення премії імені Гончара у столичному Будинку письменників В.Ліснича назвала письменника Олеся Гончара поетом).

Також було звільнено з посади заповідника «Софія Київська» Нелю Куковальську.  Ця посада залишається вакантною. Серед порушень у роботі гендиректора «Софії Київської» міністр назвав такі: 

«Після переходу «Софії Київської» під керівництво Міністерства культури ми направили до заповідника комісію. І почали виявлятися цікаві речі. Ми направили спеціалістів, які почали дивитися, що робиться в заповіднику в пам'яткоохоронній діяльності. І почали виявлятися деякі речі, які робилися в Софії без погодження з міністерством. Про що йдеться? Це здійснення без відповідних дозволів будівництва на охоронній території, відкриття саркофагу Ярослава Мудрого без дозволу та погодження, останні речі з перенесення мозаїк на нові основи для зменшення ваги. Пояснення про все це ми хотіли заслухати. Я перед цим поговорив з Нелею Михайлівною, вона погодилася прийти, а в день комісії вона різко захворіла. Неля Михайлівна зникла і з лікарні почала давати оцінки. Я готовий, коли вона видужає, зустрітися з нею. Ми сядемо в широкому колі і обговоримо, чи є ці проблеми чи їх немає».

За словами М.Кулиняка, у даний час видано наказ про звільнення Н.Куковальської з посади гендиректора «Софії Київської», але він ще не набув чинності, оскільки вона перебуває на лікарняному. Міністр не виключив, що якщо Н.Куковальська доведе, що не вчиняла порушень, то може залишитись на посаді гендиректора «Софії Київської».

Як повідомили РІСУ у заповіднику «Софія Київська», усі перевірки КРУ, СБУ, Прокуратури та комісії з Мінкультури, які останніми місяцями проводилися у заповіднику, жодних порушень не виявили.

Окрім того Міністерство культури звільнило Наталю Клименко з посади генерального директора Національного музею Тараса Шевченка, призначивши замість неї Дмитра Стуса.

27 січня було звільнено з посади директора Національного музею народної архітектури та побуту України в Пирогові Павла Федаку, який очолював цей музей з 2009 р. На його посаду призначено Дмитра Зарубу, який раніше працював заступником голови Державної служби туризму і курортів, радником міністра культури України.

Тотальну заміну керівників найзначніших культурних закладів України експерти пов’язують з намаганням влади працевлаштувати екс-посадовців, яких скоротили через зменшення керівної ланки чиновників. 

"Призначення за розчерком пера - це класика радянського періоду. У європейських країнах таке неможливо! Кандидатуру директора національного музею треба погоджувати з наглядовою радою, з громадськістю. Музеї слід очолювати професіоналам. Менеджер не може не мати профільної освіти, він повинен розбиратися в музейних фондах, вміти оцінювати колекції та перспективи ", - наголошує виконавчий секретар українського комітету Міжнародної ради музеїв Юлія Литвинець.

Колегу підтримав директор Інституту літератури ім. Шевченка, академік НАН Микола Жулинський: "У цих перестановках немає логіки! У Мінкульту повинні бути вагомі причини звільняти керівників кращих музеїв України! Як можна ставити на чолі Києво-Печерської лаври 33-річну Вікторію Лісничу? Гадаю, вона приємна в спілкуванні жінка, але точно не профільний фахівець ". Зміна керівництва музеїв, упевнений він, може спричинити за собою відчуження історичних пам'яток або земельних територій.

Голова правління громадської організації Український центр розвитку музейної справи Владислав Піоро вважає, що побоювання експертів викликані непрозорістю кадрових рішень міністерства.

"Влада не пояснює, що відбувається, не аргументує вибір тих чи інших кандидатур. Кадрова політика Мінкульту може означати прагнення поставити під контроль фінансові потоки в заповідниках та музеях або вирішити питання майнового характеру з відчуження земельних ділянок та будівель у кожному з музейних комплексів", - зазначив Піоро. Про це інеформує Кореспондент.

Читайте також
Україна і світ Відомий сунітський учений записав звернення до мусульман України
Сьогодні, 18:03
Світові На благодійний аукціон виставили дві пляшки рідкісного бурбона з підписом Папи Франциска
Сьогодні, 17:16
Суспільство «Я мрію про повернення в Донецьк», - єпископ УГКЦ
Сьогодні, 16:46
Культура До музею у Рівному повернулися шість унікальних ікон
Сьогодні, 16:08