Є громадська організація, яка реалізовує час до часу різні проєкти, на відкриття яких запрошує представників органів влади. У них немає концептуального бачення, є всі ці інсталяції та підвісні мости, «місця для роздумів» та анонс багатьох музеїв. Президент України Володимир Зеленський підтримав ці ініціативи, бо вони конкретні, реалізовуються, але разом з тим вони мають і високий рівень несприйняття у суспільстві.
Про це голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович сказав в інтерв’ю Радіо Свобода, повідомляє ДФУ.
«Не може приватний проєкт мати «безумовну і беззастережну» підтримку держави, як каже пан Хржановський. Тому що такі складні проєкти мають відбуватися з обумовленням та проговоренням всіх деталей, бо це є дуже складне місце пам’яті, де переплітаються багато елементів: етно-релігійний контекст з історичним та політичним. Тому не може приватна ініціатива заявляти про свої бажання, а держава «безумовно і безумовно» їх виконувати, бо це суперечить демократичному процесу. Держава повинна мати свою суб’єктність, а в таких стосунках з приватним спонсором вона її втрачає», – вважає Антон Дробович.
Крім того, як каже Дробович, «Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» претендує на набагато більшу територію, ніж ті 7 гектарів, які йому свого часу передав Фонд пам’яті «Бабин Яр», що його очолював проросійський політик і бізнесмен Вадим Рабінович.
Також, за словами Дробовича, «команда Хржановського» претендує і на об’єкти нерухомості, які нині належать державному Історико-меморіальному заповіднику «Бабин Яр».
«Вони хочуть здійснювати проєкти на державній території та наполягають на тому, щоб їм були передані угіддя. Вони хочуть забрати будинок контори єврейського цвинтаря, що є на території заповідника. Всі проєкти, які вони анонсували на цьому форумі, вони є не на семи гектарах землі, якої було б предостатньо для меморіалізації, а вони плануються на іншій території, яка належить державному заповіднику. Тому це партнерство виглядає якось дивно – вони кажуть, що дають гроші та організовують заходи, а від держави хочуть дозволу робити все це на державній території. А це – не територія для бізнесу, це – меморіальна територія», – пояснює Антон Дробович.
На думку Антона Дробовича, участь іноземних донорів у проєкті меморіалізації в Бабиному Яру, навіть російських, не виключена, але українська держава не має діяти під їхню диктовку. Навпаки, керівництво проєктом мають здійснювати кваліфіковані фахівці, яких мають призначати представники української державної влади.
«Ця група має обрати у прозорий спосіб публічно проговорену і всім зрозумілу концепцію, а наразі єдиною продуманою і конкретизованою концепцією, презентованою суспільству для відкритого обговорення, є концепція, яку розробила Академія наук. Інших поки не існує. І на основі цієї концепції ця група здійснює нагляд за реалізацією проєкту, щоб він не відхилявся від концепції, та нагляд за використанням донорських коштів», – пояснює Антон Дробович.
Він переконаний, що ситуацію ще можна виправити і повернути меморіалізацію Бабиного Яру під контроль держави, українських істориків та громадськості.