Свідоцтва про народження, судові протоколи й тендітні фотографії були відскановані піксель за пікселем, щоб захистити їх від російських бомбардувань та руйнувань.
Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» продовжує свою місію зі збереження пам’яті про Голокост за надзвичайних обставин і досяг успіхів, які резонують далеко за межами України. Цей прогрес підкреслює просту істину: збереження пам’яті невіддільне від захисту демократії та людської гідності. Про це йдеться в аналітичній публікації ізраїльського видання The Times of Israel, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.
У Бабиному Яру, найбільшому масовому похованні в Європі та незмінному символі «Голокосту від куль», було знесилено майже 100 000 душ. 29–30 вересня 1941 року, напередодні Йом-Кіпура, 33 771 єврей – чоловіки, жінки та діти – були вбиті нацистами лише за два дні. У наступні роки в яру було страчено ще десятки тисяч євреїв, ромів, радянських військовополонених та українських політичних в’язнів.
Протягом десятиліть за радянської влади пам’ять про них була придушена, їхні могили не позначені, а імена стерті з історії. Сьогодні, завдяки кропіткій роботі Меморіального центру, 29 732 жертви були ідентифіковані та відновлені в історії, 1031 з яких було виявлено під час поточної російсько-української війни.
Коли у 2016 році було засновано Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр», його місія була одночасно амбітною та невідкладною: розкрити правду, відновити імена та надати місцю гідності пам’яті.
Незважаючи на війну, Меморіальний центр відмовився зачинятись.
«У нас не було вибору. Якщо пам’ять стирається під час війни, то історія вмирає двічі», – зазначила Анна Фурман, генеральна директорка центру.
За останні 3,5 роки, понад 300 000 людей відвідали це місце, незважаючи на небезпеку – серед них світові лідери, дипломати та нащадки тих, хто вижив. Центр провів понад 600 освітніх екскурсій для школярів, проводив міжконфесійні молитви та влаштовував поминальні заходи навіть під час сирен повітряної тривоги.
Центр здійснив один із найбільших архівних порятунків у Східній Європі. З початку вторгнення РФ, було оцифровано 8 мільйонів документів, зокрема 7 мільйонів з них – під час російсько-української війни. Свідоцтва про народження, судові протоколи й тендітні фотографії були відскановані та захищені піксель за пікселем, щоб захистити від бомбардувань та руйнування.
Ці величезні зусилля були визнані на міжнародному рівні, коли документальна спадщина Бабиного Яру була внесена до реєстру ЮНЕСКО «Пам’ять світу». Для України, культурні скарби якої залишаються під прямою загрозою, це досягнення було одночасно символічним і практичним: доказом того, що історію можна захистити від знищення, піксель за пікселем.
29 вересня 2025 року Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» провів молитву головного рабина України Моше Асмана та головного рабина України Якова Дова Блайча на місці масових розстрілів у Києві. У Єрусалимі відбувся поминальний захід у партнерстві з Міжнародним маршем живих та Національною бібліотекою Ізраїлю. Були оприлюднені імена нещодавно ідентифікованих жертв, а потім відкрилася панель під назвою «Пам’ять у воєнний час».
«Війна в Україні стосується не лише території, але й самої історії. Росія прагне спотворити або стерти минуле; Бабин Яр наполягає на тому, щоб розповісти його повністю. Посеред тривалої та складної війни, українська влада продовжує підтримувати нашу роботу. У воєнні часи обов’язок захищати правду стає ще більш нагальним», – заявив Щаранський.