Голова Світового конгресу України Павло Ґрод вважає, що проектом меморіалу «Бабин Яр» має передусім опікуватися українська держава.
Про це він заявив в інтерв’ю Радіо Свобода.
«Ми вважаємо, що історію України мають розказувати тільки українці! Ця меморіалізація має бути, чи є це меморіалізація Бабиного Яру, чи Голодомору, чи Революції гідності, то це мають розказувати українці», – стверджує Ґрод.
Голова організації вказав на те, що СКУ підписав меморандум про співпрацю з Кабінетом міністрів, який передбачає підтримку створення меморіалів. Ґрод повторив готовність Світового конгресу українців надати понад 20 мільйонів доларів на підтримку проєкту.
«Ми явно підтримували державний проект (меморіалу «Бабин Яр» – ред.), який тепер нарешті існує. Були пропозиції від Академії наук України. І є конкретна пропозиція цієї меморіалізації щодо музею, проектів. І ми написали до міністра культури України Ткаченка пропозицію, що ми як Світовий конгрес українців готові надати понад 20 мільйонів доларів, щоб підтримати національний проект, щоб сформувати цей національний проект», – сказав він.
За словами Ґрода, цю суму запропонував один меценат з Канади, але Конгрес планує також почати відповідний збір.
Голова організації зазначив, що в Бабиному Яру загинули як євреї та роми, так і українці, зокрема, представники націоналістичного руху, як поетеса та діячка ОУН Олена Теліга.
«Тому ми мусимо зрозуміти цю історію. І це мусить Україна розказувати цю історію, не приватні особи, де немає ніякого контролю зі сторони уряду. Ми дивимося на проекти, скажімо, музеїв Голокосту по світу в США, в Канаді, по Європі. Це є всі державні проекти. І ми не розуміємо, чому це не може бути, це не повинно бути. Це повинен бути державний проект в Україні», – вважає Ґрод.
На його думку, концепцію проекту реально представити до 80-х роковин розстрілів у Бабиному Яру, які відзначатимуть наприкінці вересня. Голова Конгресу навів приклад музею Голодомору, вказавши на те, що його будівництво «швидко йде».
«Я сподіваюся, що темп може бути подібний в Бабиному Яру, що за рік, за два, за три можемо мати вже. І, можливо, це мусить бути поступово. Все наразі не зробиться. Починаємо план, меморіальний комплекс. Тоді музей, такого подібного. І воно буде розширюватися. Але важливо, щоб була ця стратегія, і воно було би в руках тих, що відповідають – громадяни України, щоб це було в руках держави», – додав він.
Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» був заснований 2016 року як приватний проект із ініціативи і коштом російських бізнесменів Павла Фукса, а також Михайла Фрідмана і Германа Хана (останні двоє перебувають у так званому «списку Путіна» Міністерства фінансів США, в який внесені особи, наближені до президента Росії Володимира Путіна, щодо яких можуть бути запроваджені санкції). Художнім керівником проекту є росіянин Ілля Хржановський.
У травні 2020 року було опубліковано Звернення української культурної та наукової спільноти щодо меморіалізації Бабиного Яру.
Його підписали понад 750 осіб, зокрема відомі правозахисники, письменники, історики. Підписантів непокоять зв’язки МЦГБЯ з Росією і загальна концепція висвітлення подій у Бабиному Яру цим центром.