Міністр культури відвідав Куяльницький козацький цвинтар в Одесі
Як повідомляють на сайті МКСК, це місце є особливим свідченням української нескореності. Після зруйнування Запорізької Січі саме сюди переселилися козаки. Тут хоронили тих козаків, які відмовилися підкоритися імперському наказу та не виїхали на Кубань. Відомі як “нерубаї”, вони залишилися на рідній землі. Найстаріше збережене поховання — 1791 року.
На території цвинтаря досі стоять близько 200 автентичних кам’яних хрестів, вирізьблених із місцевого черепашника. На них — написи церковнослов’янською та українською мовами, імена запорізьких полковників, осавулів, козацькі прізвища й символи, що несуть історичну й мистецьку цінність.
«Кожен хрест тут — не просто знак скорботи. Це кам’яне свідчення сили українського духу, відданості та спротиву. Обов’язок держави — захистити ці пам’ятки, зробити все, щоб пам’ять про наших предків збереглася для прийдешніх поколінь», — зазначив міністр.
Цей об’єкт культурної спадщини отримав статус пам’ятки історії місцевого значення. Наразі це єдине кладовище Одеської області, яке занесене до реєстру й офіційно має пам’яткоохоронний статус. Міністр підкреслив важливість системної охорони таких об’єктів, зокрема встановлення охоронних знаків, продовження досліджень та залучення місцевих громад до збереження спадщини.
Одещина загалом зберігає низку козацьких кладовищ. Це, зокрема:
- Великий Усатівський цвинтар у селі Усатове — місце поховання запорізьких і чорноморських козаків, з унікальними хрестами понад 30 типів;
- Козацьке кладовище в селі Глибоке Білгород-Дністровського району — історичне поховання буджацьких козаків на березі лиману Сасик, яке нині стрімко руйнується через ерозію та відсутність охоронного статусу.
- Також відомі козацькі поховання в селах Нерубайське, Кислиця, Сичавка, Єгорівка, Козаче та інших.
