Будинок третьої іудейської молитовної громади, що був зведений у Олександрівську (до 1921 року таку назву мало сучасне Запоріжжя) понад 100 років тому, занесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, як пам’ятку архітектури місцевого значення.
Будинок третьої іудейської молитовної громади, що був зведений у Олександрівську (до 1921 року таку назву мало сучасне Запоріжжя) понад 100 років тому, занесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, як пам’ятку архітектури місцевого значення.
Про це повідомляє відділ охорони культурної спадщини Запорізької міської ради у Фейсбуці, передає Укрінформ.
“Наказом Міністерства культури та інформаційної політики України від 26 квітня 2021 року № 295, об’єкт занесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, як пам’ятку архітектури місцевого значення”, - йдеться у повідомленні.
За інформацією профільного відділу міської ради, перед революцією побутувала назва “Портняжа синагога”. Серед старожилів міста поширена думка, що будівництво велося виключно коштом громади і було закінчено у 1906 році.
Планувальна структура будівлі передбачала розміщення молитовної зали, зали для проведення засідань та весіль, бібліотеки та школи для хлопців і дівчат. Чоловіча та жіноча частини були розділені, з цією метою зал було розроблено двосвітнім з балконом для жінок. В списку прихожан на 7 липня 1911 року нараховувалось 142 особи єврейської національності. 10 серпня 1929 року було підписано розпорядження про ліквідацію синагоги з подальшим використанням будинку для потреб клубу або житла. Восени 1943 року у будинку колишньої синагоги зупинявся Гітлер, перебуваючи у місті для особистої перевірки надійності Дніпровського валу.
У післявоєнні часи функціональне використання будівлі неодноразово змінювалося. Тут було розташовано фінвідділ, облкомунгосп. Наприкінці 1980-х рр. будинок було пристосовано до потреб дитячої стоматологічної поліклініки. На початку 1990-х рр. у зв’язку із проханням єврейської громади в будинку було розташовано єврейський культурний центр. З грудня 1996 року будинок перебуває у власності Запорізької іудейської громади “Яхад”.
Пам’ятка є прикладом архітектурної споруди пізнього історизму у характерному для будівництва тодішніх синагог мавритансько-готичному варіанті.